Дональд Трамп, розкриваючи кадрові карти, ще більше накручує інтригу довкола досягнення миру в Україні.
28 листопада генерал у відставці Кіт Келлогг написав у соцмережі: “Для мене було честю працювати на президента Трампа і я з нетерпінням чекаю можливості невтомно трудитися над забезпеченням миру через силу, відстоюючи інтереси Америки”.
Автору допису 80 років, за першої каденції Дональда Трампа він працював на різних посадах, від начальника апарату Ради нацбезпеки Білого дому до радника з нацбезпеки віцепрезидента Майка Пенса. Нині йому запропонували нову посаду.
Обраний президент США дав претенденту блискучу характеристику: “Я дуже радий призначити Кіта Келлога помічником президента і спецпредставника по Україні та Росії. Кіт зробив видатну військову і ділову кар’єру, включаючи службу на дуже важливих посадах у сфері нацбезпеки. Він був зі мною із самого початку”.
Але Кіт Келлог – не перший. Раніше Дональд Трамп висував на цю посаду колишнього керівника Національної розвідки та експосла у Німеччині Річарда Гренелла і колишнього спецпредставника США по Ірану Брайана Хука. Найбільш контраверсійним серед претендентів виявився юрист російського походження Борис Епштейн.
Тож зараз Келлог, який, як очікується, викличе найменше зауважень у Сенаті, де його ще мають затвердити на посаду.
Шлях генерала
Водночас наявність у списку претендентів Епштейна і Хука свідчить про паралелі між російсько-українською війною і конфліктом на Близькому Сході, котрі проводять у команді Трампа. На відміну від конкурентів, у Келлога є головне – готовий план, котрий базується на досвіді генерала.
А він у Келлога чималий. Ще навчаючись в університеті Канзасу, здобув ступінь магістра у сфері міжнародних відносин і продовжив студіювати дипломатію у військовому коледжі США. Кіт був радником спецпризначенців камбоджійської армії у В’єтнамській війні і командував штабом військово-десантної дивізії під час військової операції “Буря у пустелі”. Здобуті знання дозволили йому обійняти згодом посаду командувача Командування спецоперацій у Європі. Працював у Тимчасовій адміністрації у Багдаді (Ірак). Саме там став відомим завдяки вмінню швидко і точно реалізовувати накази вищого керівництва, а також – знаходити компроміси.
Усе-таки заморозка?
План Келлога у співавторстві з колишнім помічником Дональда Трампа Фредом Флейцем опублікований у травні 2024 року. Головна ідея: спонукати Україну та РФ сісти за стіл переговорів. Методи, щоправда, різні.
Для України – це скорочення військової та фінансової допомоги.
Основна теза документа – не сталий мир, як, приміром, у Формулі миру, а “заморозка” по лінії розмежування.
У науковій статті для аналітичного центру Trumpist America First Policy Institute. Кіт Келлог уточнив: “США продовжать озброювати Україну і зміцнювати її оборону, щоб гарантувати ненапад Росії після припинення вогню або мирної угоди. Однак майбутня американська допомога вимагатиме від України участі у мирних переговорах з РФ”.
Альтернативу Кіт Келлог озвучив у липні 2024 року на з’їзді Республіканської партії: “Якщо Україна не хоче вести переговори – чудово! Але тоді миріться із тим, що ви можете понести жахливі втрати у своїх містах, що у вас будуть вбиті діти, що у вас буде не 130 тисяч загиблих, а 230-250 тисяч”.
З огляду на цю заяву, Кіт Келлог буде жорстким переговорником. Проте нині не липень, а листопад 2024 року. І чинний президент США Джо Байден зробив запит до Конгресу на додаткову допомогу Україні, що звужує шанси Дональда Трампа на підвищення ставок у діалозі з керівником країни-агресорки.
Інші варіанти
Це означає, що новий президент США коригуватимуть плани. Наразі відомо, що Дональд Трамп не сприймає, наприклад, ідею надати тимчасово окупованим Росією територіям квазідержавний або особливий статус або запрошення України до НАТО як метод тиску на Путіна. Обраному президенту імпонує гнучка тактика Келлога, котрий пропонував заморозити атлантичну інтеграцію нашої країни, але посилювати її оборону.
Обриси тактики і стратегії
Можливо, тому, за даними CNN, після номінації Кіта Келлога претендент на посаду радника з питань нацбезпеки Майк Волтц почав інтенсивно коригувати стратегію по Україні. Посилаючись на джерела з оточення Дональда Трампа, у CNN стверджують, що його обриси набувають конкретики.
Зокрема:
припинення вогню на час переговорів,
ЄС і НАТО беруть на себе основний тягар підтримки України.
Що буде з окупованими територіями, стане зрозуміло у ході перемовин. Членство у НАТО поки не розглядається, для США головне – гарантії безпеки для нашої країни.
“Нам потрібно зруйнувати ці сходинки ескалації, а не реагувати на них, поновити стримування, мир”, – заявив Майк Волтц.
Для початку реалізації всадити за стіл переговорів Путіна.
Магічна дата
А у нього якраз критичний період, вважає ексзаступниця помічника міністра оборони у справах Росії та України Евелін Фаркас, бо кремлівський диктатор думає, що час на його боці, а угода з Трампом буде вигіднішою.
“Він усе ще думає, що зможе протриматися й пережити українців, хоча економіку лихоманить, війна непопулярна всередині країни, тому і запросив північнокорейців, – зазначила Фаркас. – У кінцевому підсумку, Путін не захоче віддавати якусь територію, а Україна також не захоче йти на угоду без гарантій безпеки”. – пояснила Фаркас.
Але і для Дональда Трампа час важливий. Він сам не вірить у власну обіцянку припинити війну за 24 години, пояснив професор геополітики у бізнес-школі SSEC Седомір Несторович, та хотів би діяти швидко.
“Для цього наполягатиме на обміні територіями заради миру, – припустив експерт. – Хоча нині ніхто не знає, про які території і мир, власне, йдеться”.
Каденція без конфліктів
У Кремлі припускають, що наступний президент США хотів би почати свій термін без конфлікту в Україні (особливо на тлі перемир’я на Близькому Сході), тому стрімко підвищують ставки, вважає Несторович.
Для Путіна 20 січня є важливим, погоджується військовий аналітик Шон Белл: “Він зробить усе можливе, щоб не лише захопити якомога більше території України, але й максимально підірвати моральний дух українців. Зазвичай узимку ми спостерігаємо спад, та цього разу буде сплеск”.
Готують нові удари
Останні сигнали керівника країни-агресорки свідчать про це. 28 листопада в Астані (Казахстан) на засіданні Організації договору колективної безпеки (ОДКБ) Путін заявив: “На удари по нашій території ракетами великої дальності західного виробництва ми відповімо, як уже було сказано. У тому числі, можливо, продовжимо випробування “Орєшніка” у бойових умовах. Нині міноборони і Генштаб обирають цілі для удару по території України. Це можуть бути військові об’єкти, оборонні і промислові підприємства, центри прийняття рішень у Києві”.
Спарта для Європи
У Трампа на це є відповідь. Кандидат у заступники Волтца – Себастіан Горка – в одному з останніх інтерв’ю порадив “колишньому полковнику КДБ і вбивці, головорізу” прислухатися до поради Трампа “негайно сісти за стіл переговорів, інакше допомога, котру ми надавали досі, видасться дріб’язком”.
Наше стратегічне бачення абсолютно збігається із баченням Трампа, розповів Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко.
“З тих коментарів, котрі уже дав Келлог, стає очевидним, що США не відмовляється від підтримки України, Більше того, він критикував демократів за “піпеткову” допомогу. Навіть провів паралель, що Україна має стати новою Спартою для Європи. Для нас це насичення зброю, розробка своєї зброї, розвиток ВПК”, – пояснив він.
Експерт звернув увагу, що дозвіл на “далекобійку” Україна отримала після зустрічі Трампа з Байденом. Водночас застеріг – поки судити про подальші кроки зарано. “Зараз заливається фундамент сильної позиції США. Тільки коли буде повністю сформована команда і напрацьовані політики, у тому числі, по російсько-українській війні, Трамп вступить у гру, як він любить, з позиції сили. Бо слабких угод Трамп не укладає”.