Вночі у Тбілісі силовики розігнали акцію протесту під парламентом. Застосували водомети та сльозогінний газ. Політична криза у Грузії свідчить про поглиблення розколу, у котрий правляча партія свідомо заганяє суспільство. Якими будуть наслідки, розбиралася Gazeta.ua.
Якщо Помаранчеву революцію 2004 року в Україні називають спадкоємицею грузинської Революції троянд, то нинішні протести у Грузії дуже схожі на Революцію гідності за її причиною. Нагадаємо, в Україні правляча на той момент “Партія регіонів” відмовилася підписувати угоду про Асоціацію з ЄС. “Грузинська мрія”, котра втрималася при владі, не дивлячись на те, що підсумки голосування поставив під сумнів Євросоюз, провела перше засідання нового парламенту без опозиції. Обрані депутати від чотирьох партій відмовилися від мандатів. Тож провладна “Грузинська мрія” відклала вирішення питання з опозиційними мандатами, але наполягає на легітимності парламенту.
А 28 листопада депутати затвердили новий склад уряду на чолі зі “старим” прем’єром Іраклієм Кобахідзе. Той оголосив, що зупиняє переговори про вступ до ЄС і відмовляється від будь-яких європейських грантів.
Реакція партнерів
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі на мітингу заявила про завершення конституційного перевороту, розпочатого “Грузинською мрією” і закликала чиновників, “силовиків”, представників правоохоронних органів “зробити правильний вибір”, а партнерів Грузії закликала ухвалити ті рішення, котрі давно треба було ухвалити. На її думку, нелегітимний уряд оголосив війну власному народу: “На цьому шляху немає державного суверенітету Грузії, її незалежності й іншого майбутнього, крім як у Росії”.
Згадка про партнерів не випадкова саме 28 листопада Європарламент мав провести спеціальне засідання, присвячене Грузії. Засідання відбулося, депутати ухвалили резолюцію “Поглиблення кризи демократії у Грузії після недавніх парламентських виборів і можливих фальсифікацій на них”.
Основні положення резолюції ЄС:
– результати голосування не відображають волі грузинського народу,
– ЄП їх не визнає і закликає світове співтовариство зробити те саме,
– У Грузії потрібно провести нові вибори протягом року “у покращеному виборчому середовищі незалежною і безпристрасною виборчою адміністрацією, під ретельним міжнародним спостереженням, щоб забезпечити дійсно справедливий і прозорий виборчий процес”.
Крім того, Європарламент закликав ЄС накласти санкції відповідальних за відхід від демократії та за порушення виборчих законів і стандартів. Це прем’єр Іраклій Кобахідзе, генсек “ГМ” Каха Каладзе, спікер парламенту Шалва Папуашвілі, голова “ГМ” Іраклій Гарібашвілі. Окремо євродепутати звернули увагу на необхідність накласти санації на грузинського олігарха, почесного голову “Грузинської мрії”, Бідзіну Іванішвілі за його роль у погіршенні політичного процесу у Грузії.
Усім потрібна стійкість
28 листопада під час візиту в Астану Путін відзначив стійкість грузинської влади проти зовнішнього тиску і наголосив, що найближчим часом сподівається на нормалізацію російсько-європейських відносин, “бо це вигідно ЄС”.
За таку “стійкість”, у розумінні росіян, грузини вже почали платити. У самій Грузії люди вийшли на вулиці на знак протесту не лише у Тбілісі але й у Зугдіді, Горі, Кутаїсі та Батумі. Звісно є протестувальники біля будівлі парламенту та біля офісу партії “Грузинська мрія”.
Чому згортають євроінтеграцію
Варто зауважити “Грзинська мрія” на виборах обіцяла на згортати євроінтеграцію і запевняла, що продовжить відповідні реформи. Розворот стався раптово, але був передбачуваний через різкі висновки ЄС щодо виконання “домашнього завдання” Грузією на шляху до переговорів. Зазначимо, як і в Україні, у Грузії переговори про вступ до Євросоюзу мали розпочатися наступного року. Правлячій партії будо вигідно бодай імітувати шлях до ЄС. Вочевидь, нині прилетіла вказівка з Москви.
З іншого боку, Брюссель наполягав, щоби у Тбілісі відмовилися від закону про іноагентів та ще низки нормативних актів, визнаних не відповідними європейським нормам. Але правляча партія відмовилася, за що отримала похвалу від Путіна. “Дивуюся мужності і стійкості, з якою керівництво Грузії відстоювало свою позицію по недавніх законопроектах” – заявив диктатор в Астані 28 листопада.
Поки ж Іраклій Кобахідзе пояснює заморозку євроінтеграції так: “Абсолютно неприйнятно розглядати інтеграцію до ЄС як пожертву, яку Євросоюз має нам дати. Ми бачимо, що європейські політики і бюрократи використовують виділені гранти і кредити як шантаж проти Грузії”.
Сценарії розвитку подій
1. Ще одна “Революція Гідності”, якщо частина чиновників і силовиків, а також армія перейдуть на бік протестувальників. Зурабішвілі призначає нові вибори, можливо, суміщені з президентськими навесні 2025 року. Сумнівно, щоб у них брала участь “ГМ”, але така вірогідність є.
2. Силове придушення протестів. З огляду на те, як “ГМ” жорстко повелася з протестами після виборів, на даний момент це найбільш вірогідна тактика дій правлячої партії.
3. Втручання Росії. Теоретично, якщо прем’єр запросить офіційно, РФ може ввести “ввічливих людей”. Але на саміті ОДКБ в Астані, результати якого не вельми приємні для Кремля, Путін заявив: “На відміну від Заходу, ми не втручаємося у внутрішньополітичні процеси у Грузії. Просто не дотягуємося”.
Останні події, як бачимо, свідчать про те, що грузинська влада тяжіє до другого, силового сценарію.
Цікаво, що у резолюції ЄП від 28 листопада Росію засудили за втручання у демократичні процеси у Грузії. А заяву про припинення євроінтеграції Кобахідзе зробив після ухвали цієї резолюції.
Відфутболять президента
“Грузинська мрія” зробила ще один цікавий хід. Спікер парламенту Шалва Папуашвілі заявив про наміри провести дострокові президентські вибори. Є й кандидат від “ГМ” – відомий футболіст Міхеїла Кавелашвілі.
вони показали, що інститут президента не має особливого значення
Правлячій партії не потрібен голос опозиції, яким є Саломе Зурабішвілі, пояснив директор Фонду “Вільна Росія” на Південному Кавказі Єгор Куроптєєв. “Хоча президентка не має повноважень, але вона має голос і авторитет, а ще й говорить речі, котрі правлячій парті не подобаються. Висуненням футболіста вони показали, що інститут президента не має особливого значення”, – зазначив він.
Ну думку Куроптєєва, не варто очікувати стрімких і блискучих результатів від нової хвилі протестів 28 листопада, оскільки “ГМ” все-таки має 40% підтримки і відчуває себе досить упевнено. Причина як не дивно, – Україна.
“Якби Україна перемогла у війні, а не просто йшла до якихось переговорів. Тоді у жодних демократичних сил у регіоні проблем би не було. “ГМ” говорила: так, ми будемо, у переносному значенні, цілувати п’яти Кремлю, але недопустимо війни. Опозиція ж не змогла пояснити, як вона гарантуватиме безпеку, пояснив він. Залякування йшло постійно, або ми, або війна”.
Утім, експерт припускає загрозу нового вторгнення РФ до Грузії, якщо ситуація виходитиме з-під контролю. Тільки перемога України у війні кардинально змінила б на краще ситуацію для демократичних сил не лише у Грузії, а й загалом у Кавказькому регіоні.
Однак і Євросоюз своїми натяками на припинення грантів не сприяв популярності єврооптимістів, зазначив старший науковий співробітник Фонду стратегічних і міжнародних досліджень Грузії Шота Утіашвілі. Утім, “усі розуміють, що вирішальний момент настав. Відмова від євроінтеграції викликала шок навіть у тих, хто вважав, що від цієї партії не варто чекати нічого доброго. На нас чекають чисельні акції протесту,- прогнозує він. європейські партнери багато говорять, та мало діють. Настав час допомогти грузинському народу. Якщо уряд досягне своєї мети, Грузія може стати диктатурою”.