Хто ви? питають у народів. Німці кажуть: ми німці, поляки гонорово дістають паспорт. Не сумніваємося й ми з вами. Всі по світу знають, хто вони. Й лише одна відповідь змушує перепитувати. Ми русскіє, кажуть наші північні сусіди. Та ми не питаємо, які ви, дивуються люди. Скажіть, будь ласка: хто ви?
Немає відповіді. Правдивої вони не кажуть, а те, що кажуть, не є правдою. Які “русскіє” світ за тисячоліття добре засвоїв, а для “хто?” треба розбирати матрьошку.
Була собі імперія чингізидів. Страшенні століття войовниче утворення не давало спокою ні ближнім сусідам, ні дальнім. Пів світу до ніг ханів поклало, на другу половину страху нагнало. Та зрештою згинуло, розпалося на більші та менші країни.
Зруйнованого та спаленого не встигли відбудувати замість ординської постала нова імперія. Свіжим тілом старе накрила, як чинять матрьошки. Вистругали її з улусу, якому Золота Орда видала ярлик на збір данини з прилеглих земель і розширення володінь. Оновлювалися фарби й політичні устрої. Незмінними лишалися імперська сутність і характер правління. Злодійством і норовом рідна сестра загиблій. Довколишні народи мали або заповзти під її дерев’яні ризи, або згинути. За час існування Московії Російської імперії СРСР її територія зросла більш як у 50 разів. Морів крові, пролитої під час підкорення сусідів, ніхто не виміряв. Але наприкінці ХХ століття зносилася й ця матрьошка.
Світ радів недовго. На руїнах СРСР постала ще одна. І заходилася повертати втрачені території та криваву славу. Недавні сусіди мали стати васалами. Повернутися до азійської за суттю і державними традиціями імперії, під крило новітнього хана. Орди імперії гасають країнами й континентами, руйнують устої, розколюють суспільства, приєднують території. Із 30 років існування цієї матрьошки вона не воювала хіба що один. Незалежній України чингізиди ХХІ століття варварською волею винесли смертний вирок.
Матрьошка Путіна теж розсохнеться. “Росія це штучна держава, яку створено в результаті окупації та завойовницьких воєн”, пише грузинський історик Олег Панфілов. За одним із прогнозів, із 2025 року своєю дорогою підуть “русскіє” Камчатки, Якутії, Тюмені та Красноярської республіки. Відпадуть Комі, Татарстан і землі навколо Архангельська й Новосибірська. Від’єднаються ісламські Чечня й Дагестан і ще з півтора десятки національних суб’єктів.
Московія усохне до колишнього улусу, землі навколо якого хан Менгу-Тимур заселив племенами моксель.
Ким назветься народ, який не відає, хто він? Народ, що у складі імперії не має державного утворення? Привид, який живе скрізь і ніде. Який віками править народами, не існуючи між ними. Який залишає після себе не цивілізаційні здобутки, а руйнування і війни. Фінами чи уграми, як велить кров, він не захоче. Чуддю тим паче. Русами не мають права ні історичного, ні генетичного. Байдуже.
Важливішим має бути інше. На історичному уламку не має з’явитися четверта матрьошка. У глибинах нинішньої її не видно як було видно РФ всередині “Імперії зла”. Та не забуваймо: в руках Московії, з великою імовірністю, лишиться ядерна зброя. І скромний на карті улус захоче нею скористатися. Відродити криваву велич. Ближні й дальні сусіди знову стануть ворогами. І людство на довгі роки втратить спокій. Можливо, назавжди.
Це буде завтра. Імператор яриться перед неминучим. Зривається на публічні скандали. Кров’ю склеює підлеглі території, влаштовуючи війни й зовнішні загрози. Кривий меч чингізидів занесено й над головою України. Світ це розуміє й обіцяє захистити. Але, на жаль, після того як меч упаде на українські голови. Бачимо й ми з вами. І попри все мріємо зустріти Новий рік і пережити зиму.
Моя мама казала: ми і 1941 року ще думали, живемо після війни. А вийшло, що перед війною.