Президент Російської Федерації Володимир Путін зіткнувся з новою проблемою. Російського диктатора спіткали наслідки кампанії західних спецслужб проти шпигунської мережі РФ.
Захід завдав “точних ударів” по російських агентах, пише The Washington Post. Кінцевою точкою став арешт у січні російського шпигуна Артура Еллера.
“Доки західні уряди нарощували поставки зброї в Україну і запроваджували економічні санкції проти Москви, американські та європейські служби безпеки проводили паралельну, але менш помітну кампанію зі руйнування російських шпигунських мереж”, повідомило видання.
Після випадку в Німеччині подібні трапилися у Нідерландах, Норвегії, Швеції, Австрії, Польщі та Словенії.
“Ці кроки є точними ударами по російських агентах, які все ще лишаються у Європі після масової висилки понад 400 підозрюваних співробітників російської розвідки з посольств Москви по всьому континенту минулого року”, йдеться у повідомленні.
Водночас американські та європейські посадовці з питань безпеки вказують, що у Росії і досі зберігається значний потенціал. Водночас шпигунські агенства РФ постраждали більше, ніж будь-коли з часів закінчення холодної війни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Великий наступ: РФ зосередила на кордоні з Сумщиною 10 тис. військових
У Росії значно знизилася здатність здійснювати операції впливу в Європі. Йдеться, зокрема, про підтримку контакту з інформаторами або ж надання Кремлю інформації з ключових питань.
“Це може поповнити список наслідків, які не зміг передбачити президент Росії (колишній офіцер КДБ у Східній Німеччині), віддаючи наказ про вторгнення в Україну. Наразі усі спроби промацати вразливі місця в координації роботи служб безпеки на континенті є безуспішними”, зазначають журналісти видання.
Світ для російських служб зараз зовсім інший. Завдяки кібершпигунству РФ намагаються компенсувати свої втрати. Зокрема скористатися перетином кордонів і потоками біженців для засилання нових шпигунів і поповнення своїх виснажених лав, кажуть чиновники. Водночас новоприбулі не матимуть захисту і переваг роботи в російських посольствах.
В аеропорту Мюнхена 22 січня затримали російського шпигуна. Ним виявився громадянин Німеччини, підозрюваний державній зраді. Він змовився зі співробітником розвідувальної служби для передачі даних Росії.
У країнах Європи продовжує активно діяти шпигунська мережа Російської Федерації. Одна з основних цілей росіян вплинути на окремих авторитетних людей в європейських країнах, а також на громадську думку.
Тому росіяни багато вкладають у роботу зі ЗМІ. Це і їхні відкриті пропагандистські рупори такі як Russia Today, так і інші прихованіші способи впливу. Існують випадки, коли завербовані росіянами журналісти іноземних ЗМІ йдуть на роботу з єдиним завданням поговорити зі своїми колегами та схилити їхні думки на користь Росії.
Останнім часом російська шпигунська мережа зосередилася на нейтралізації шляхів постачання західної зброї, яку надають Україні партнери.