Найбільше щастя для безпритульної тварини знайти дбайливого, відповідального господаря. Жоден притулок із найкращими умовами не замінить собаці чи коту справжньої родини.
Водночас узяти тварину з притулку це виклик самому собі, на який здатен не кожен. Люди бояться тривалої адаптації, відповідальності. Однак ці страхи ніщо порівняно з радістю від врятованого життя хвостика. Адже, як відомо, середня тривалість життя тварин, що живуть у притулках, менша, ніж домашніх улюбленців.
Розповідаємо щасливі історії тварин із притулку, які знайшли люблячих господарів. Хтозна, може, ваша історія буде наступною?
Поради
Як обрати тварину у притулку
Як допомогти тварині адаптуватися до домашнього життя
Мільйон для врятованих тварин
Щоб підтримати тварин, яких було евакуйовано із зони бойових дій та переміщено у притулки в безпечні регіони України, фонд Happy Paw разом із компанією “Фокстрот” започаткували спільну програму “Ф-підтримка”. У межах проєкту оголосили збір коштів на корм, медикаменти, будки, дрова для обігрівання притулків.
Стартувала благодійна ініціатива у грудні 2022 року. За перші три місяці роботи вдалося зібрати понад 300 тис. грн. Це дало змогу нагодувати й обігріти майже 4 тис. тварин із 20 притулків на Київщині, Черкащині, Полтавщині, Дніпропетровщині, Сумщині.
Після вдалого старту дію програми “Ф-підтримка” продовжили на регулярній основі. На момент публікації вдалося акумулювати 900 тис. грн.
Водночас опікуватися можна не лише домашніми тваринами. Наприклад, “Фокстрот” у межах програми “Опіка на відстані” вже 3 роки піклується про лисиць у притулку “Бест Френдс” на Київщині. Руденькі Філя та Аліса мають комфортний, максимально наближений до природних умов вольєр. Також забезпечені повноцінним і збалансованим раціоном: свіже м’ясо, овочі, фрукти.
Хоч би яке рішення ви прийняли допомагати тваринам на відстані чи забрати пухнастика з притулку додому, пам’ятайте: це живі істоти, які прив’язуються до людини. Вони беззахисні та потребують постійної уваги. Тому важливо не зрадити хвостатих друзів, не кинути їх напризволяще, а піклуватися про них та любити. Якщо не ми, то хто?