У штаті Південна Дакота від кулі солдатів 15 грудня 1890-го загинув вождь племені сіу Сидячий Бик. Він очолював племена індіанців, що протистояли переселенню в резервації.
У 1868 році уряд США підписав Ламарійський мирний договір. Південна Дакота стала індіанською власністю. Коли в горах Блек-Хілс знайшли поклади золота – почалось вторгнення золотошукачів. Частина індійських племен оселилися у Монтані. Уряд наказав індіанцям повернутись. Індійські вожді Несамовитий Кінь і Сидячий Бик закликали племена сіу і шаєна дати відсіч американцям.
Під час Війни за Чорні Пагорби війська індіанців розбили кавалерію генерала Джорджа Кастера. Це одна із найзначніших перемог індіанців у війні за свою територію. Армія США почала справжнє полювання на “зрадників-індіанців”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дорога сліз забрала життя тисяч людей
Протягом двох наступних років більшість індіанців були загнані в резервації або вбиті. Група Сидячого Бика відступила в Канаду. Сидячого Бика ув’язнено у Форт-Ренделі. Після звільнення в 1885 році, він деякий час виступав у шоу Буффало Білла “Дикий Захід”. Він отримував пристойну на ті часи суму – по $50 в тиждень. Зароблений ним невеликий статок він частково роздав убогим і бездомним.
Американська влада вирішила заарештувати найбільш нелояльних вождів. Сидячий Бик убитий при спробі арешту лейтенантом Бича Голова і сержантом Червоним Томагавком двома пострілами. Похорони відбувалися в таємниці, за труною йшли лише трунар і військовий лікар. Двометрове тіло вождя ледь помістилося в труну.
Президент США Ендрю Джексон 28 травня 1830-го підписав Акт про виселення індіанців. Він дозволяв вигнання корінних жителів з їхніх земель і відмовляв їм у всіх цивільних правах і свободах на території на схід від річки Міссісіпі.