25 січня 1858 року в Сент-Джемському палаці столиці Британської імперії Лондоні відбулося весілля англійської принцеси 16-річної Вікторії Адельгейди й на 10 років старшого прусського короля Фрідріха Вільгельма IV. Церемонія зробила всесвітнім хітом “Весільний марш” німецького композитора Фелікса Мендельсона. Королівські церемоніймейстери розробили красивий ритуал: наречена в білій сукні з фатою під музику вийшла до вівтаря. Під руку її вивів батько саксонський принц Альберт Саксен-Кобург-Готський. Про шлюб монарших осіб написали чи не всі газети світу. Мода на такий стиль весільної церемонії швидко поширилася в Європі, та в Північній Америці. Подружжя Вікторії й Фрідріха Вільгельма прожило разом 30 років, мали восьмеро дітей: порівну дочок і синів. Серед майбутніх молодят Марш Мендельсона став вважатися щасливою музикою початку нової сім’ї.
Сам композитор помер за 11 років до весілля в Лондоні тобто всесвітньої слави його маршу.
Увертюру до шекспірівської комедії “Сон літньої ночі” 17-річний Мендельсон написав 1826-го. Однак знадобився марш йому лише через 15 років. Коли король Пруссії Фрідріх Вільгельм IV замовив Мендельсону доповнити свій твір ще десятьма частинами, перетворивши в сюїту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Видали найуспішніший роман в історії людства
Вперше прозвучала мелодія, відому як “Весільний марш” Мендельсона 14 жовтня 1843 у Потсдамському палаці. Під цю музику у виставі одружилися Осел і зачарована королева Титания.
На справжньому весіллі Марш Мендельсона вперше прозвучав 1847-го у церкві Святого Пітера англійського міста Тівертон. Одружувалися місцеві міщани Дороті Карью і Том Деніел.
Німецький композитор Ріхард Вагнер називав “Весільний марш” Мендельсона “солоденьким брязкотом без всякої глибини”. А от класик німецької літератури Йоганн Гете познайомившись з 12-річним Мендельсоном сказав: “Я отримав від його гри на фортепіано більше задовоення ніж від цілого оркестру”.
Орган на якому композитор грав свій марш, зберігся. Цей інструмент знаходиться в в церкві Святої Анни лондонського району Тоттенгем.