“Суспільне” презентувало одразу три проєкти, в яких звучатимуть заборонені колись пісні та йтиметься про те, як російська попса нищила українську культуру.
Інтернет-ресурс “Радіоточка”, що вийшов у ефір 24 серпня 2023 року, транслює українську естраду минулих років. Тут як відомі композиції, так і рідкісні записи, що колись цензурувалися радянською владою. Цінні записи музики припадали пилюкою в архівах Українського радіо на Хрещатику, 26 у Києві. За словами креативної продюсерки радіо “Промінь” і керівниці “Радіоточки” Вікторії Польченко, всі ці три проєкти об’єднує саме українська музика, що ідентифікує нас як націю. Наразі на “Радіоточці” звучать понад тисячу треків з 60-х по 90-ті роки. “Це ті пісні, – каже Вікорія, – які справді можуть підхопити тільки українці наприклад, “Рідна мати, моя”. Ці композиції переживають зараз відродження. І приємно, що молодь у наші дні може співати “Гуцулку Ксеню”, “Червону руту”. Наразі “Радіоточку” можна слухати у застосунку Суспільного мовлення”.
Другий проєкт це подкаст про музику Un zip. Його Готує і видає музикант Альберт Цукренко. Це – розархівація пісенного українського надбання і переосмислення його сучасними музикантами. “
Чесно кажучи, я не знаю, як став спеціалістом з архівів, з ностальгійної музики, – ділиться учасник панк-гурту “Хамерман Знищує Віруси”, – напевно, це через мою зовнішність. Бо я виглядаю, як такий собі “ретро-чувак”, тому до мене постійно підходять і пропонують зробити програму про українське ретро”. Альберт Цукренко каже, що в подкасті вони нічого не приховують, беруть композиції з “золотого фонду”, де, наприклад, є пісня Володимира Івасюка про деякі комуністичні речі, зокрема. “І ми обговорюємо це зі своїми фаховими популярними гостями, які приходять до нас на подкаст. Ми розуміємо, що справді важливо для нас сьогоднішніх, а що варто залишити в архіві, але знати про те, що колись було”, – додав Альберт Цукренко.
Третій проєкт це документальний фільм “Русифікація в стилі поп”. Автори ідеї Альберт Цукренко і Вікторія Курочка. Стрічка починається з розповіді популярного телеведучого, шоумена і музиканта Миколи Сєрги. Він згадує, що 24 лютого 2022 року на початку широкомасштабного вторгнення росіян він був у Одесі і за кілька годин прибув у військкомат та отримав зброю.
До того часу військового досвіду він не мав. Героями фільму є також Віталій Козловський та Олександр Положинський, які зараз служать у ЗСУ. Серед спікерів фільму Віталій Портніков, Сергій Притула, Євген Рибчинський та інші знаменитості. Вони розказують, що після шаленої популярності учасників фестивалю “Червона рута” у 90-х роках на початку 2000-х деякі продюсери центральних телеканалів пропонували артистам російськомовний репертуар. Бо, мовляв, глядачам більше подобається слухати російське. Хтось погоджувався свідомо, хтось заради грошей і слави. Врешті перед Революцією Гідності і захопленням Криму та російським вторгненням у Донецьку та Луганську області російська музика мала вагоме місце в українському радіопросторі та на ТБ. Ситуацію змінило запровадження квот на українську музику. “І тоді продюсери самі почали шукати нові молоді таланти, яким донедавна відмовляли через неформат їхніх треків”, – згадує Сергій Притула.
У фільмі вже україномовний Коля Сєрга зізнається, що дуже шкодує, що ще зовсім недавно не зважав на свою мову та ідентичність: “Якби я більше цікавився свого часу політикою, загалом життям своєї країни я був би на майдані ще 2014 року серед кращих його людей”. На питання, якою мовою говоритимуть його діти, Сєрга після невеликої паузи відповідає: “Я точно знаю, якою мовою вони НЕ говоритимуть”.