Бити вглиб Росії не дозволили, натомість знову заговорили про досягнення миру. Цей підсумок зустрічі у форматі “Рамштайн” – це черговий епізод чи варто очікувати результату, – з’ясовувала Gazeta.ua.
Ще два посередники
Перший вересневий вікенд видався політично гарячим. Володимир Зеленський після “Рамштайну” провів зустрічі з канцлером ФРН Олафом Шольцем і прем’єркою Італії Джорджею Мелоні. Президент України запропонував італійській посадовиці стати посередницею із США по прискоренню поставок систем ППО “Patriot”. А от канцлер ФРН після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським несподівано заявив, – настав момент завершити війну в Україні.
“Нам необхідно обговорити, як ми можемо вийти з цієї військової ситуації та досягти миру швидше, ніж здається нині”, – сказав він в інтерв’ю телеканалу ZDF і закликав запросити Росію на мирний саміт.
Чим більше – тим краще?
Цікаво, що італійське видання La Repubblica повідомляє, – Шольц готує свій “мирний план” для України, котрий передбачає територіальні поступки країні-агресорці.
Водночас прем’єр Угорщини Віктор Орбан нагадав про свою миротворчу місію. Якби ми зробили певні речі на початку липня, то запобігли б ескалації у вересні, заявив він на одному з публічних заходів. Хоча Орбан не конкретизував, що мав на увазі під “ескалацією”, натяк на Курську спецоперацію ЗСУ зрозумілий. Далі він сказав цікаву фразу: “Ми працюємо на міжнародному рівні. З’являються нові переконливі ініціативи. Деякі з них будуть оприлюднені вже у вересні”. Додав важливу деталь: спочатку треба припинити вогонь, а вже потім зустрічатися.
“Якщо ми чекатимемо на мирний план, прийнятний для обох сторін, миру ніколи не буде”, – наголосив Орбан.
Індійський слід, американський хід
З іншого боку, радник прем’єра Індії з нацбезпеки Аджіт Довал прямує до Росії. Формально – для участі у зустрічі представників країн-членів БРІКС по нацбезпеці, що запланована на 11-12 вересня у Санкт-Петербурзі.
На цей саміт збирається й міністр закордонних справ Китаю Ван І, котрий також зустрінеться з Довалом та, можливо, з Лавровим і Путіним. До слова, запросив його до РФ секретар російського Радбезу Сергій Шойгу. Якщо додати зустріч Аджіта Довала з кремлівським диктатором, де обговорять “мирні зусилля на тлі російсько-української війни”, частково складається пазл по “мирних планах” Глобального Півдня.
Цікаво, що 7 вересня про телефонну розмову з Довалом повідомив голова Офісу президента України Андрій Єрмак. За його словами, йшлося про конкретні дії для впровадження результатів Саміту миру, про ситуацію на фронті. А речниця МЗС КНР Мао Нін заявила, що Китай підтримує мирні зусилля всіх країн. Отже, Індія і Китай, вірогідно, узгодили позиції.
На додачу, щось на кшталт “мирного плану опубліковано недавно у виданні Foreign Affairs. На думку політолога Вадима Денисенка, можливо, це і є американський мирний план, котрий полягає в “заморозці” конфлікту до смерті Путіна.
При цьому ніхто не знімав з порядку денного Українську формулу миру, робота по опрацюванню формулювань якої триває, про що регулярно повідомляє Андрій Єрмак. На додачу, у розробці план перемоги України, який Зеленський має намір представити Джо Байдену й кандидатам у президенти США.
Встигнути за два дні
За хронологією кількох попередніх днів, активізація простежується від заяв Путіна на Східному економічному форумі та від зустрічі партнерів “Рамштайн”. Відмінність нинішнього сплеску – “проснулися” геть усі крім Туреччини, котра раніше не одноразово претендувала на посередництво. Утім, про Туреччину не забули. Колишня заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв’ю заявила, що на одному з останніх етапів перемовин українська сторона захотіла проконсультуватися зі США та іншими західними союзниками чи варто погоджуватися. Американці за її словами, не були у курсі деталей майбутньої угоди, “нас навіть у кімнаті не було”. Однак, вивчивши пропозиції Путіна, у Білому домі дійшли висновку, що обмеження на певні види озброєнь, котре містилося у додатку до проєкту угоди, послаблювало Україну, тоді як для Росії цих та інших обмежень не передбачалося.
“Путін міг отримати цю повністю кастровану, демілітаризовану Україну за безцінь”, – наголосила вона.
Кремлівська сліпота
Нуланд розкрила деталі стамбульських переговорів у бесіді з російським журналістом. Більше того, вона наголосила, що США “за жодних обставин” не укладатимуть з КНР та РФ “нову Ялту” (мається на увазі Ялтинський договір 1945 року). Аналогічну по суті заяву зробив Володимир Зеленський – миру точно не буде досягнуто шляхом знищення наших міст і нашої культури. “Російська агресія не залишає нам вибору, крім боротися й захищати свої життя”, – наголосив він.
Як проміжний підсумок, у Кремлі чули заяви різних країн про мир, але “не бачили заяв від тієї країни, котра диригує всім процесом, колективним Заходом”, заявив речник Путіна Дмитро Пєсков, натякаючи на США.
Таким чином, сплеск “мирних планів” зводиться до одного простого рівняння: привернути увагу США та втягнути Вашингтон у переговори по Україні напряму з Росією.
За лаштунками на гойдалках
Аджіл Довал може бути уповноважений представляти в РФ цими днями не лише позицію країн Глобального Півдня, але й частини держави колективного Заходу, зокрема, Великої Британії. Таке припущення висловив політолог Вадим Денисенко. “Очевидно, це частина кулуарної “човникової” дипломатії, яку ми зараз бачимо”, – наголосив він. Причому Путін тримає максимально широкі гойдалки” від переговорів до відсутності таких.
“Зараз розмова про готовність переговорів і рамкові речі. Думаю, ні про які переговори до виборів у США або навіть до кінця року говорити не можна…Немає такої країни, котра б мислила категоріями миру, всі мислять категоріями “замороження війни”, – вважає Денисенко.
Щось принципово нове очікується як “план перемоги України”, однак ще не час. Тим не менше, президент Володимир Зеленський зустрівся з делегацією Конгресу США, де говорили, зокрема, і про цей план.
За версією головного консультанта Національного інституту стратегічних досліджень Івана Уса, на саміті миру може бути представник Росії, але не влади, а опозиції. Україні варто подумати, хто це може бути, зазначив він. Наприклад, президент США зустрічався з Юлією Навальною.
На даний час, кожен грає на себе, вважає голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко, адже єдиний нестабільний елемент у потенційних переговорах лише один – Росія.
“Можу припустити, що вони (Кремль, – Gazeta.ua) тягнуть час до інавгурації нового президента США, щоб посилити власну позицію….Але є можливості організувати світовий тиск, щоб змусити агресора до переговорів наприкінці осені – на початку зими цього року, – зазначив він. – Цьому сприятиме наш план перемоги і низка комунікацій між країнами західного світу й Глобального Півдня. У цьому сенсі було багато зроблено під час візиту Джейка Саллівана до Китаю”.
Час і цілі
Відверто кажучи, мало хто навіть з наших партнерів говорить про війну до переможного кінця, звернув увагу політолог Олексій Кошель.
“Хоч би як там було, процес пішов. Захід прагматичний, хоче торгувати, хоче розвиватися, – наголосив він. – Але поки що, йдеться про заяви, котрі навряд чи призведуть до конкретних наслідків до інавгурації у США… Росія штовхає нас до прискорення…Зараз важливо, що великі гравці активізуються і хочуть бути носіями миру”.