Влада обрала шлях найменшго спротиву. Замість того, щоб наводити лад з корупцією та тіньовою економікою, вона пресує тих, хто під рукою на кого є всі дані та бази. Тобто – платників податків.
Днями Верховна Рада проголосувала за підняття військового збору із зарплати з 1,5 до 5%. Для військовослужбовців військовий збір залишать на рівні 1,5%.
Президент ще не підписав Закон № 4015-ІХ (законопроєкт №11416-д), але сподівань на те, що гарант Конституції його заветує – немає.
Удар по ФОПах
Отже, представники бізнесу ще на етапі першого розгляду законопроєкту в парламенті досить жорстко виступали проти. Вони приводили чимало аргументів того, що це ще більше переведе трудові відносини в “тінь”.
Народні депутати від опозиції внесли 13 постанов, що мали б блокувати підписання законопроєкту про підвищення податків. Але парламент відхилив всі постанови.
Найбільше, на думку фахівців, податкове навантаження зросте на ФОПів 1 та 2 груп.
Як пояснив народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк, у бюджеті на 2024 рік утворилася “дірка” у 500 млрд грн. Причиною такої ситуації стало те, що військові витрати, які фінансують виключно українські платники податків, збільшилися, а у січні-вересні іноземна допомога покрила лише 69% потреб держбюджету у додатковому фінансуванні. Найбільше, на думку фахівців, податкове навантаження зросте на ФОПів 1 та 2 груп.
Як на практиці виглядатиме результат прийняття цього закону, – пояснила податкова консультантка Анна Хоменко.
“Якщо зарплата умовно була 10 тис. грн, а військовий збір становив 150 грн, то тепер ВЗ становитиме 500 грн, відповідно на руки людина отримуватиме меншу суму”, – підрахувала експертка.
Ми воюємо в борг
Чимало експертів ремствує. І не безпідставно. Скажімо, економіст Олег Пендзин стверджує, що винні ми самі, бо вибрали таку владу.
“Держава перекладає проблеми з фінансуванням на плечі пересічних українців. На кого вона ще це перекладе? В 2019 році ми перезавантажили владу, правда? Тобто ми запросили до влади людей, які не мали до неї жодного відношення. Тому не треба шукати винних, бо ми самі, привели цих людей до влади”, зазначив експерт.
Також Олег Пендзин закидає владі відстуність ідеології у всіх заявлених нібито змінах і перезавантаженнях.
“Ми в рік на соціальні потреби витрачаємо 1,6- 1,7 трлн грн. Тіньова економіка 600 млрд грн на рік, а корупції в ній десь 20−30%. Це неприпустимі цифри і з цим треба дуже жорстко боротися. Однак не треба себе тішити ілюзіями, що завтра вдасться побороти корупцію всі стануть фантастично багатими. Ми зараз воюємо в борг. На наступний рік маємо витратити на безпеку та оборону 2,2 трлн. Наші партнери дадуть 1,6 трлн для того, щоб ми покрили соціальні видатки. Зараз йде перезавантаження БЕБ (Бюро економічної безпеки. Gazeta.ua). Рішення було ухвалене в травні і лише днями сформували комісію для відбору майбутнього керівника. Потім оголосять конкурс, потім термін на подачу документів та їх перевірку. Потім буде сам конкурс та засідання Кабміну, на якому призначать керівника за результатами конкурсу. Потім почнуть призначать заступників БЕБ. Уявіть, скільки цей процес затягнеться по часу. А гроші треба на вчора. Також прийняли рішення щодо перезавантаження митниці. Навіть ще не почали формувати ідеологію її реформування. А що в нас вперше митницю реформують? І є якісь результати?”, – так коментує ситуацію економіст Олег Пендзин.
От з дня на день усі чекають на підпис цього здирницького закону президентом. Після чого закон буде опубліковано. Він набере чинності через день після офіційного опублікування і призведе до підвищення податків.
На жаль, виходить, що вже найближчі аванси частково підпадають під збільшення військового збору.