У понеділок, 21 жовтня, в Індонезії переможець президентських виборів Прабово Субіанто привів до присяги новий уряд, а також депутатів парламенту.
Президентські вибори в Індонезії відбулися ще 14 лютого, але досі Прабово діяв за лаштунками. Найголовнішою метою для нього було формування парламентської коаліції, щоб до 20 жовтня 2024 почуватися так же впевнено, як і його попередник, Джоко Відодо.
Українці пам’ятають Відодо як господаря саміту G-20, на якому вперше спробували припинити вогонь в Україні. Він, як нині прем’єр Індії Нарендра Моді, відвідав і Київ, і Москву. Для самих індонезійців цей президент, котрому дали прізвисько “Джокові”, став легендарним за життя: економічна стабільність і відсутність суттєвих конфліктів супроводжували його десятирічне (з 2014 року) президентство.
Тому, щоби підкреслити наступництво політики Відодо, Прабово не лише залишив у новому уряді переважну більшість міністрів і радників попередника, але і запросив на церемонію інавгурації його старшого сина, Джебрана Ракабумінга Рака.
Боротьба без ненависті
Парадокс у тому, що Прабово переміг на критиці негараздів, отже, був опозиційним Відодо. Так, він під час перегонів звертав увагу на корупцію та династизм, котрі обіцяв подолати, а також розбіжності всередині країни.
Тому під час промови на церемонії присяги Прабово пообіцяв бути президентом “всіх індонезійців” і стояти на варті свободи, бо “різні погляди не мають викликати ворожнечу”. Ключова економічна обіцянка – забезпечити продовольчу й енергетичну самодостатність Індонезії протягом найближчих 5 років. Оскільки мова йде про більш ніж 280 мільйонів осіб – задача непроста. Але йдеться про третю за чисельністю демократію світу.
Декларуючи нещадне викорінення корупції та династизму, сам він є сином індонезійського економіста і державного діяча Сумітра Джойохадікусумо, а також є зятем експрезидента
Ще один парадокс Пробаво. Декларуючи нещадне викорінення корупції та династизму, сам він є сином індонезійського економіста і державного діяча Сумітра Джойохадікусумо, а також є зятем експрезидента Сухарто. Партія “Геріндра” (“За Велику Індонезію”), котра висунула його у президенти, критикує політичний курс Відодо за надмірну ліберальність.
“Доктрина Джокові”
Про зовнішню політику Прабово говорив на зустрічі з представниками і лідерами іноземних держав. Показово, що на цей захід США делегувати свою амбасадорку Лінду Томар-Грінфілд, а Китай – віце-президента Хань Чженя. Від Росії був перший віце-прем’єр Денис Мантуров.
Саме там Прабово акцентував на недостатній вазі Індонезії на світовій арені. Водночас він висловився за гуманітарну підтримку палестинського народу. При цьому, новий президент підкреслював наступництво з Відодо.
Ключовим документом, за яким діяв Джоко Відодо у зовнішній політиці, була Стратегія “Індонезія – морська вісь світу”. Документ передбачає, зокрема, ширше використання морської дипломатії, а також трансформацію країни у світовий транспортно-торговельно-логістичний центр.
Амбітні цілі при Відодо не були досягнуті у повному обсязі, тому Прабово не доведеться ухвалювати нову Стратегію, – буде чим зайнятися.
Тому можна очікувати, що Прабово продовжить у певному сенсі наслідувати схильність Відодо до нейтралітету між Росією та Україною. Так, Відодо не відкликав у 2022 році запрошення РФ на саміт G-20. Судячи з пафосного звіту Мантурова про поїздку до Індонезії, Росія має намір “закріпити” зв’язки через угоду про вільну торгівлю з Євразійським економічним союзом. Для вірності, Мантуров пообіцяв збільшити постачання не лише російської пшениці до Індонезії, але й міндобрив, нафти і скрапленого газу. Цікаво, що Мантуров торкнувся атомної енергетики й космічної сфери.
Тінь Сухарто і викрадач людей
На тлі привітань від Сі Цзіньпіна і високопоставленого гінця від Путіна, представництво США було більш ніж скромним. Вашингтон має підстави до стриманості відносно Прабово, адже чинного президента Індонезії свого часу звинувачували у порушеннях прав людини, зокрема, у викраденні осіб у Східному Тиморі та у Папуа.
І це лише верхівка айсберга. Кар’єра обранця індонезійців могла б стати грунтом для карколомного серіалу. У 26 років Прабово Субіанто став наймолодшим військовим командиром, отримавши під свою оруду Группу 1 військ спецпризначення. Ті, хто його призначив, не прогадали: Прабово змовився з братом віце-голови Революційного фронту за незалежність Східного Тимора Ніколау ду Реіш Лобату й успішно ліквідував політичного лідера. У 1985 році у Прабово був короткий період співпраці з американцями на базі Форт-Беннінг, де він освоїв новітні методи диверсійної боротьби. Знання знадобилися у тому ж Східному Тиморі, де Прабово боровся з партизанами. У Папуа він зумів визволити 11 заручників (переважно, іноземців) від “Руху за вільне Папуа”, намалювавши на військовому гелікоптері червоний хрест. Спецоперація здійснювалася за мовчазної підтримки британського військового аташе, але згодом за підступний “червоний хрест” Прабово розкритикували.
20 активістів були викрадені, згодом Прабово визнав свою причетність
Критика посилилася, коли у 1997 році він самовільно ввів підконтрольні йому військові частини у столицю Джакарту для придушення масових виступів проти авторитарного правління президента Сухарто (чиїм зятем на той момент уже був). Під час цього понад 20 активістів були викрадені, згодом Прабово визнав свою причетність. Щоправда, мінімум троє зі зниклих згодом стали його соратниками або радниками. У 1998 році Сухарто зрікся влади на користь віце-президента Бухаруддіна Юсуфа Хабібі. Розлючений Прабово взяв у блокаду президентський палац із вимогою призначити його головкомом Збройних сил Індонезії. Тільки втручання Сухарто змусило його відвести збройні загони.
“Сюрприз” для Росії
Далі Прабово Субіанто звільнили з усіх посад і відправили у вигнання, котре він відбував у Йорданії.
Згодом зайнявся бізнесом (нафта, газ та інші галузі) і, до речі, успішно. Повернувся у політику Індонезії у 2014 році, коли був конкурентом Відодо на президентських виборах, але програв і не визнав результати, звинуватив опонентів у недемократичних махінаціях. Замовк тільки тоді, коли Відодо призначив Прабово міністром оборони. На цій посаді він відвідав США у 2020 році.
Новий президент Індонезії, коли був міністром оборони, обстоював посилення збройних сил (у тому числі, закупівлею новітньої військової техніки у США і Франції), а також збільшення виробництва боєприпасів.
Цікаво, що як давній опонент Відодо, Прабово у червні 2023 року запропонував свій мирний план по Україні на саміті з оборони “Діалог Шангрі-Ла” у Сінгапурі, але не витримав критики головного європейського дипломата Жозепа Борреля і міністра оборони України Олексія Рєзнікова. Суть плану Субіанто: негайне припинення вогню – відведення на 15 км військ від лінії розмежування – взяти під контроль миротворчої місії ООН дотримання режиму припинення вогню. Згодом на спірних територіях провести під егідою ООН референдум про те, як вони бачать своє майбутнє.
Попри цю критику, офіційний Київ подякував Прабово за план, а президент Володимир Зеленський у серпні 2024 року зустрівся з його автором особисто, у тому ж таки Сингапурі.
Прабово Субіанто нагадує іншого “яструба”, – нового прем’єра Японії Сігеру Ісібу. Подібність підкреслюється призначенням нового міністра закордонних справ Індонезії. Ним став Сугіоно, колишній військовий спецназу. Цікаво, що Дениса Мантурова в аеропорту державний оркестр Індонезії вітав композицією “Священна війна”, і лише потім традиційно – гімном РФ.