Коли парламент перейменовував міста Южне та Южноукраїнськ, стало зрозуміло, що нардепи ще не готові прощатися з колоніальним минулим у такому ментально-іделогічному питанні як дерусифікація населених пунктів.
У вересні Рада не змогла підтримати постанову про дерусифікацію назв 333 українських населених пунктів. “За” проголосували 208 нардепів із необхідних 261. Згідно з цією постановою перейменуванню підлягають населені пункти, назви яких русифіковані або містять російські та радянські наративи.
Пізніше керівництво парламенту і фракцій внесло до Верховної Ради нову постанову, з якої вилучили пʼять населених пунктів, з перейменуванням котрих виникли проблеми. Йшлося про Южне, Южноукраїнськ, Синельникове, Первомайськ і Павлоград.
Щодо їхнього перейменування депутати вирішили голосувати окремо, перенісши розгляд на жовтень. І от, днями парламетарі провалили перейменування міст Павлоград, Синельникове та Первомайськ.
Водночас Рада перейменувала місто Южноукраїнськ на Південноукраїнськ, а місто Южне на Південне. Запропоновані історичні варіанти назв для цих міст не набрали достатньої кількості голосів: так, нардепи не підтримали перейменування Южноукраїнська на Гард, а Южного на Порт-Анненталь.
Під час голосування за низку постанов про перейменування найменший відсоток підтримки був у групах ПЗЖМ та “Відновлення України”, найбільший серед нардепів “Слуги народу” та “Європейської солідарності”.
Фракція “Голосу” єдина не дала жодного голосу за перейменування Южноукраїнська на Південноукраїнськ та Южного на Південне. Платформа за життя та мир (ПЗЖМ), навпаки, підтримала лише ці два перейменування.
Конкурс найменувань
Замість імені російського імперського генерала Синельникова пропонували місту на Дніпропетровщині назву історичної місцевості – Ріднопілля.
А місту Павлоград, названому на честь російського імператора Павла І, пропонувалось повернути козацьку назву Матвіїв (від поселення Матвіївка, яке існувало до ліквідації Запорізької Січі). Були пропозиції перейменувати місто Первомайськ на Ольвіополь. Або на Ольвію, незважаючи на те, що античний поліс Ольвія був розташований за 200 км від Первомайська.
Зазначимо, що голосування за перейменування відбувалися одне за одним, без обговорень і перерв.
Більшість фракцій та груп не підтримали жоден із варіантів для перейменування міста Первомайська, які розглядали на засіданні.
За варіанти “Ольвія” чи “Ольвіополь” голосували переважно “слуги”, а також кілька представників груп “Довіра” та “Відновлення України” і позафракційних нардепів. Нардепи від ЄС, “Голосу” та “За майбутнє” не дали жодного голосу за це перейменування.
Більшість депутатів від “Європейської солідарності” та “Голосу” підтримали перейменування Южноукраїнська на Гард, Павлограда на Матвіїв та Синельникового на Ріднопілля.
Водночас понад половина депутатів ЄС підтримали перейменування Южноукраїнська на Південноукраїнськ, а Южного на Південне. Натомість у фракції “Голосу” жоден депутат не проголосував за ці варіанти.
Група ПЗЖМ не підтримала жодної постанови про перейменування, крім двох, якими фактично переклали назви міст замість повернення їм історичних назв.
Небезпечний рецидив
“Русифіковані Южне і Южноукраїнськ просто переклали на Південне і Південноукраїнськ замість повернути цим містам назви з історичним змістом, – так прокоментував результати голосування нардеп від “Голосу” і один з ініціаторів перейменувань Роман Лозинський. – Первомайськ не мав адекватної альтернативи на голосуванні, тому в якійсь мірі добре, що зміну назви й на цей раз провалили. Хоча в цілому ганьба, що на 34-му році незалежності в нас досі славиться пєрвомай. Загалом ганебне відчуття, політична воля відсутня”.
в околицях сучасного міста Южноукраїнська у XVIII столітті існувала позначена на багатьох мапах козацької доби фортеця Гард, що була центром Бугогардівської паланки Запорізької Січі
Зазначимо, що до кожного проєкту постанов щодо перейменування Український інститут національної пам’яті надав експертний висновок. Зокрема, у документі зазначається, що в околицях сучасного міста Южноукраїнська у XVIII столітті існувала позначена на багатьох мапах козацької доби фортеця Гард, що була центром Бугогардівської паланки Запорізької Січі в часи Нової Січі (17341775 рр.) важливим форпостом на межі з Османською імперією, а також митницею на перетині важливих торгових шляхів. Для міста Южне також розглядали назви Аджалик (історична назва ще за часів козаччини) та Оріяна чи Порт-Оріяна.
У відповіді до постанови щодо перейменування Южного йдеться, що на території, яку нині охоплює Южненська міська територіальна громада, у XIX столітті було засновано поселення німецьких колоністів Анненталь.
Водночас зазначимо, що експертні висновки Українського інституту національної пам’яті мають лише рекомендаційний характер і відіграють роль інформаційної довідки для нардепів.
У коментарі журналістам керівник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, історик та офіцер ЗСУ Сергій Гуцалюк зазначив, що нардепи, на жаль, не дослухалися до висновків Інституту нацпам’яті.
“Український інститут національної пам’яті на комітеті Верховної Ради дав рекомендацію саме щодо Порт-Анненталя і Гарда. Щоб не був Південноукраїнськ, бо це фактично калька з радянського Южноукраїнська. І Южне Південне це така сама калька з радянського. Було декілька варіантів, але чомусь вибрали не між історичними назвами, а вибрали совкову кальку”, – зазначив Сергій Гуцалюк.
Представник УІНП переконаний, що, на жаль, маємо “рецидиви цієї совкової ментальності та нерозуміння історії”.
“Чомусь у багатьох нинішніх представників влади досі присутній комплекс меншовартості і якесь небажання розуміти історичні процеси стосовно міста”, наголошує офіцер ЗСУ.
Самоврядування має претензії
У 2022 році в Україні перейменували 9 859 топонімів і демонтували 145 памʼятників, повʼязаних з російськими діячами.
Цей процес і тоді й, як бачимо, тепер не проходить без непорозумінь та протистоянь.
Так, у серпні 2024 року мер Одеси Геннадій Труханов розкритикував перейменування топонімів у місті, які затвердила Одеська обласна військова адміністрація. Водночас очільник ОВА Олег Кіпер наголосив, що нині в українському місті не місце вулицям, названим на честь людей, повʼязаних з Росією чи Радянським Союзом.
А в липні мер Дніпра Борис Філатов також виступив проти перейменування топонімів.
Філатов заявив, що “зараз міськрада Дніпра обирає законні процедури, як саме зупинити це божевілля”, маючи на увазі перейменування у місті, які затвердила Дніпропетровська ОВА.
Він згадав про вулицю 152-ї стрілецької дивізії, що відтепер носить імʼя військовослужбовця Дениса Котенка, який загинув у боях за Київщину і посмертно отримав орден “За мужність” III ступеня.
“Натомість, – навіть не як міський голова, а як звичайний мешканець Дніпра,- я прагну почути: чим вас не влаштовує 152-га стрілецька дивізія, що під час Другої світової звільняла Дніпро від нацистів? І чому тепер з мапи міста ви стерли назву вулиці на її честь?” написав Філатов.