Канцлеру ФРН поки що вдається зберегти коаліцію і свою посаду. Чи не розміняв він на це підтримку України, – розбиралася Gazeta.ua.
У понеділок, 4 листопада, до Берліна завітав канцлер ФРН Марк Рютте, а до Києва – міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. Подвійний візит формально був присвячений реформуванню НАТО і вступу України до Альянсу. Іншою, не менш важливою темою могли бути гроші. Зокрема, понад 65 мільярдів євро, котрі “зависли” у Німеччині.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Берлінська зустріч Рютте і Шольца НАТО готується до політичного шторму
Як відомо, у Києві Бербок оголосила про додаткові 370 мільйонів євро допомоги. У Берліні обговорювалися зовсім інші суми – десятки мільярдів євро. Опосередковано про фінансові дискусії свідчить обмін репліками між Рютте і Шольцем: перший похвалив уряд ФРН за 2% ВВП на оборону (у тому числі, до НАТО), другий анонсував збільшення інвестицій “у європейську безпеку”. Перед тим голова Європарламенту Роберта Мецола запропонувала створити Союз безпеки Європи додатково до НАТО, що може свідчити про незадоволення країн-членів ставками відрахувань до Альянсу та перерозподілом коштів. Цікаво, що у Києві теж зачепили фінансову тематику: міністр закордонних справ Андрій Сибіга, привітавши розширення гумдопомоги, наголосив – головне, щоб ці сотні мільйонів не заміняли відрахувань до фонду на підтримку України з “заморожених” активів РФ. Нагадаємо, у цьому випадку йдеться про десятки мільярдів євро.
І це лише відгомони фінансової бурі у Берліні, де через понад 65 мільярдів євро коаліція опинилася на межі розпаду.
Про 10 мільярдів
Нагадаємо, що так звана “світлофорна” коаліція Соціал-демократів (СДПГ), “Партії зелених” і Партії вільних демократів (ПВДГ) дала помітну тріщину ще минулого тижня через бюджетну кризу. Нині, коли верстається проєкт головного фінансового документа Німеччини на 2025 рік, розбіжності стають дедалі очевиднішими.
Так, міністр економіки Роберт Хабек (“зелений”) і міністр фінансів Крістіан Лінднер (від вільних демократів) подали взаємно виключні пропозиції по оздоровленню економіки. Лінднер хоче знизити податки, навантаження на бізнес і скоротити соціальні витрати, а також згорнути “зелений курс” та інші кліматичні новації. Хабек натомість пропонує більше позичати (понад 1% ВВП, для цього треба вносити зміни до Конституції) , стимулювати інвестиції у ту саму “зелену енергетику”.
Порозумітися не вдалося, Лінднер пригрозив відставкою, Хабек заявив, що погодився на компроміс від Олафа Шольца. Канцлер на зустрічі з обома запропонував погодити виділення 10 мільярдів євро з Кліматичного фонду (проти чого був Хабек) на “латання” бюджету у 2025 році. Ці кошти могли бути витрачені тільки на заходи по протидії зміні клімату, у тому числі, на “зелену” энергетику.
Київ ще й дірки латає
Цікаво, що Анналена Бербок є висуванкою “зелених”, а її щедрі обіцянки Києву викликали роздратування у Бундестагу. Депутат від опозиційної фракції “Союзу Сари Вагенкнехт” поцікавився, звідки візьмуться кошти на підтримку України.
Натомість Роберт Хабек, пояснюючи свої поступки, навів ключовим аргументом війну Росії в Україні: зараз потрібна єдність, а не коаліційні чвари – “Війська Путіна просуваються в Україні, і на нас чекають американські вибори, котрі можуть викликати шок у всьому світі”. Лідер “Зелених” Омід Нуріпур теж звернув увагу на повзучу окупацію росіянами української території, шо потребує “зовсім іншого рівня серйозності”.
Лихоманка через Volkswagen
10 мільярдів євро є краплею у морі, адже насправді через постанову Федерального конституційного суду Німеччини понад рік тому “зависли” 65 мільярдів євро, котрі країна позичила на боротьбу з ковідом, але не витратила. Уряд виділив 10 мільярдів на боротьбу зі змінами клімату, але і це рішення видається на межі законності.
Нині Кабмін Шольца хотів би перекрити бюджетний дефіцит цими грошима, однак через постанову суду зробити це навряд чи вдасться. А державна казна Німеччини вже відчуває наслідки скорочення податкових надходжень. Єдиним варіантом для канцлера зберегти коаліцію і “розморозити” 65 мільярдів євро є збільшення витрат на безпеку й оборону, щоб частково інвестувати їх у військове виробництво.
Адже низка зустрічей Шольца з ключовими промисловцями і профспілковими лідерами Німеччини виявилася невдалою. По-перше, він не запросив на неї Хабека і Лінднера. По-друге, ті провели окремі саміти з тими або іншими промисловцями. Хабек пообіцяв бізнесменам створення фонду в один мільярд євро на підтримку інвестицій. Але промисловців це не втішило. Bosch і BASF анонсували звільнення, Знаковим став анонс гіганта Volkswagen про закриття трьох з десяти заводів у Німеччині. Натомість Рютте анонсував запуск другого підприємства Rheinmetall на території України.
Утриматися від розпаду
Тому і не дивує, що компроміс від Хабека був відкинутий Лінднером. Олаф Шольц, попри це, має намір провести низку зустрічей перед засіданням Коаліційної ради 6 листопада. Наміру йти з посади він не має, натомість може або оголосити дострокові вибори, або – що вірогідніше – працювати в альянсі із “Зеленими” як уряд меншості, доки не підшукає нових партнерів.
У Німеччині вважають, що “брикливими” вільні демократи стали через низку поразок на регіональних виборах і тепер хочуть підвищити свої шанси потрапити у новий Бундестаг на виборах 2025 року.
Для України фінансова нестабільність у Німеччині може стати проблемою, адже, як зазначив Сибіга, ФРН найбільше допомогла з-поміж усіх країн ЄС. Не виключено, бюджетним штормом був зумовлений і візит Рютте до Берліна, бо європейська безпека теж фінансується, переважно, ФРН і (останніми роками) Польщею. Натомість сам Шольц наприкінці листопада збирається в Індію. До того часу федеральний бюджет має бути ухвалений. А сам Шольц на спільній з Рютте пресконференції 4 листопада пообіцяв інвестувати в оборону найближчими роками 100 мільярдів євро. А шторми всередині коаліції прогнозувалися ще місяць тому, коли у Партії Зелених відбулася ротація лідерів і керівників через низькі результати на місцевих виборах.