Білий дім зняв заборону на використання Україною далекобійної зброї вглиб території країни-агресорки, повідомило з посиланням на джерела видання The New York Times. Водночас французьке Le Figaro написало про аналогічне рішення керівництва Англії та Франції.
Білий дім, Пентагон і чинний президент Джо Байден відмовилися коментувати публікації. Згодом Le Figaro видалило статтю з новиною про “далекобійку”. Проте міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив – “варіант обговорюється”.
Попри це, джерела ресурсу Axios продовжують стверджувати, що дозвіл надано неофіційно кілька днів тому для ATACMS і лише по об’єктах у Курській області РФ.
Судячи з реакції Росії, дозвіл був і Кремль про це або знав, або здогадувався.
Новий рівень ескалації
Речник кремлівського диктатора Дмитро Пєсков заявив: якщо дозвіл є, це означає “новий виток напруги”. Напередодні пропагандистські пабліки країни-агресорки процитували офіційну заяву Путіна з цього приводу: оскільки наведенням таких ракет на об’єкти займаються військові НАТО, РФ вважатиме країни Альянсу, США, Європу такими, що воюють з Росією. “А якщо це так, то, маючи на увазі зміну самої суті цього конфлікту, ми ухвалюватимемо відповідні рішення, виходячи з загроз, котрі нам створюватимуться”, – пригрозив тоді він.
Чому ж нині вислови м’які?
Тому, що ведеться карколомна дипломатична гра, в якій масований ракетний обстріл РФ території України виявився демонстрацією слабкості, а не сили.
Підвісили за ATACMS
Незалежно від того, був чи ні офіційний дозвіл Києву, жодну далекобійну ракету українська сторона не застосує без погодження із західними партнерами. Кількість ударів, котрі можуть бути завдані по об’єктах на російській території, також обмежена наявними у Києва ракетами та інструкціями партнерів. Якщо йдеться лише про Курську область, Путіну може бути це вигідним: у регіоні вже були народні бунти, тож у випадку ударів, Кремль звинуватить Україну і США. Тому за решту країни він не боїться, а Курську область із серпня 2024 року віддав під полігон.
Але “підвішена” ситуація нервує Путіна. Як тільки Путін рипнеться – дістане ATACMSами по таких об’єктах, руйнація котрих буде доволі чутливою для нього.
На додачу, 17 листопада відбулася акція російської опозиції у Берліні з вимогами вивести війська з України, судити Путіна і звільнити всіх політв’язнів. Йдеться про перший масовий захід російської опозиції у вигнанні. Це також чинник тиску і стримування. Але чи стримає себе Путін?
Нервова реакція
Емоційна атмосфера витримці не сприяє. Син Дональда Трампа виступив із звинуваченнями про зумисне втягування у Третю світову війну, як він сказав, “швидше, ніж у мого батька з’явиться шанс створити мир і врятувати життя”.
Цікаво, що майже тими словами зреагував на подію і заступник голови комітету Ради Федерації РФ з закордонних справ Володимир Джабаров: “Відповідний крок Байдена веде до Третьої світової”.
Але ось як висловилася китайська сторона: офіційний представник МЗС Китаю Лінь Цзянь наголосив, головне – “якнайшвидша деескалація і пошук політичного рішення”.
Альянс і трикутник
Сенсація про “далекобійку” з’явилася після зустрічі чинного президента США Джо Байдена із керівником Китаю Сі Цзіньпінем 16 вересня, під час якої китайський співрозмовник окреслив “червоні лінії” (Тайвань, непорушність внутрішніх справ Китаю, економічний розвиток і права людини) та натякнув на контакти з командою Трампа. Байден натомість запевнив, що не збирається розв’язувати “холодну війну”, не втручатиметься у внутрішні справи КНР і не підтримує незалежності Тайваню.
Але Сі наголосив, що партнерство має бути рівноправним, і звернув увагу на підсумки зустрічі чинного президента США з керівниками Японії та Південної Кореї (прем’єром Сігеру Ісібою та президентом Юн Сук Йолем).
Лідери трьох держав формалізували домовленість про військову співпрацю перед загрозою агресивних дій Північної Кореї в Україні, що підвищує ризик дестабілізації на Корейському півострові.
“Не думаю, що КНДР вестиме себе тихо, – вважає радник президента США Джо Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван. – Можливість сьомого ядерного випробування завжди є і ми пильнуємо”. Сторони домовилися координувати зусилля й обмінюватися розвідданими.
Про те, наскільки “трикутник” є важливим, свідчить миттєва офіційна реакція КНДР.
Ні миру, ні війни?
“Це загроза миру на Корейському півострові”, – заявив лідер Північної Кореї Кім Чен Ин і додав, що країна нарощуватиме ядерну міць “без обмежень”.
Не залишився осторонь і Китай. Сі Цзіньпін у письмовому звернення до саміту G20 вкотре закликав до багатополярного миру, задля чого потрібно “співробітничати з усіма сторонами”.
Різкі рухи Путіна можуть зламати Сі тонкі маневри навколо ще чинної адміністрації Байдена і нової команди Трампа. Натомість джерела американських ЗМІ пояснюють “далекобійку” для України саме участю військ КНДР у військових діях на боці Росії. Тому стриманість Москви, принаймні, до 20 січня 2025 року, конче необхідна офіційному Пекіну.
План перемоги – План стабілізації
Опосередковано цю версію підтверджує голова комітету Держдуми РФ з питань оборони Андрій Картаполов: “далекобійка” суттєво не вплине на хід так званої “СВО”, але “цей аспект буде взятий до уваги”.
Випадково чи ні, але у західних ЗМІ пройшла інформація про те, що зняття заборони Україні бити вглиб Росії ракетами Storm Shadow лише обговорюється. Отже, у Путіна хтось взявся за розум?
Зняття заборони на “далекобійку” є одним із трьох ключових елементів Плану перемоги України. Інші два: вступ до НАТО і збиття російських ракет силами ППО країн-членів НАТО. Рішення 17 листопада лише по “далекобійці” стало тестовим, наслідки нині активно аналізуються. Але крок уперед у такому важливому питанні може означати, що до 20 січня 2025 року й інші будуть так чи інакше вирішені.
“Зернова угода”-2?
На думку експерта з питань Росії Аналітичного центру “Фонд захисту демократії” Джона Харді, удари “далекобійкою” по всій території країни-агресорки (а не лише по Курській області) посилили б позицію Києва на переговорах і стимулювали б Росію погодитися на мораторій на удари по об’єктах критичної енергетичної інфраструктури.
Якщо Путін не завдає таких ударів, не б’ють і по ньому. Якщо завдає – дістає у відповідь. “Починаємо грати на рівних із РФ – заявив авіаційний експерт Валерій Романенко. – Їхній удар – наш удар. Подивимося, у кого першого здадуть нерви”.
Конфігурація стримувань для Путіна чимось нагадує “зернову угоду”. На думку Романенка, до обмежень доклав руку Китай, подавши сигнали до незастосування ядерної зброї. Загалом, це і може бути демонстрація сили США. Не випадково 17 листопада “виринув” президент Туреччини з новим варіантом “мирного плану” для України.
Болюче для Кремля
“Це надзвичайно болюче для Кремля, розповів Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко. – Хід Байдена і є демонстрацією нової політики Трампа, що таке є “мир через силу” Глибоко переконаний, що і без нього це рішення не обійшлося. Хочу привітати нашу дипломатію, адже близько тижня тому Андрій Сибіга висловлював обережний оптимізм”.
“Тільки сила. Росіяни давно заслуговують на знищення їх можливостей продовжувати терор. Іншої мови вони не розуміють”, – написав 17 листопада у своєму Telegram-каналі голова Офісу президента України Андрій Єрмак.
Цікаво, що майбутній держсекретар Марко Рубіо кілька днів тому заявив про рішучий намір реалізувати курс Дональда Трампа “Мир через силу”.
Водночас Валерій Романенко вважає, що Росія не припинить обстрілів. Але з “далекобійкою” Україна зможе бити по підприємствах ВПК, штабах ворога, а також по ракетних комплексах С-300 (їхні позиції легко визначити), склади фронтового значення, аеродроми.
“З огляду на запаси боєприпасів у росіян, вони зможуть повторити такі масовані удари, як у ніч на 17 листопада ще 5-6 разів”, – наголосив Романенко.
Зимова “заморозка”
Путіну створили непросту ситуацію, зазначив публіцист Віталій Портніков. Якщо кремлівський диктатор і погодиться на “замороження” війни, то з огляду на те, що його війська будуть у небезпеці, вважає він. Інший варіант – непередбачуваний крок з російського боку.
Але, схоже, Білий дім передбачив і це. “Чи не будуть нові сенсаційні рішення ухвалені Білим домом до інавгурації Дональда Трампа? Як бачимо, це можливо”, – звернув увагу Портніков.