83% українців вважають безбар’єрність новою цінністю суспільства, за результатами опитування Центру соціальних досліджень і поведінкової економіки. Йдеться не лише про фізичний доступ, а й про рівні можливості для кожної людини під час пошуку роботи, навчання, відвідування поштових відділень і спортивних подій тощо.
Запит суспільства на усунення будь-яких бар’єрів в Україні став іще більш актуальним після повномасштабного вторгнення. Адже зросла кількість військових, ветеранів, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб.
У спецпроєкті Gazeta.ua ми розкажемо, з якими бар’єрами часто зустрічаються українці, як реалізується Національна стратегія безбар’єрності. Та як бізнес розширює доступ до своїх послуг і сервісів, робить безбар’єрність частиною свого продукту та корпоративної культури.
Бар’єри в житті суспільства, і як їх усунути
Безбар’єрність – це простір необмежених можливостей, де відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи. Враховуються потреби та інтереси кожної людини.
У першу чергу це поняття включає усунення фізичних бар’єрів у приміщеннях, що стало ще більш актуальним під час війни. Щоб досягнути максимальної фізичної безбар’єрності, потрібно враховувати основні її принципи ще на етапі проєктування, реконструкції та ремонту будівель.
Інформаційна доступність – передбачає рівний доступ населення до транспорту, інформації, зв’язку, об’єктів та послуг, як у міській, так і сільській місцевостях. Зокрема, допоможе використання шрифта Брайля, жестової мови.
Цифрова безбар’єрність – рівний доступ до інтернету та цифрової інформації. На сьогодні 9,6% українців живуть у селах та селищах, де відсутній інтернет-оператор. Для 18% домогосподарств у селах вартість підключення вдвічі вища, ніж у містах, йдеться в Національній стратегії безбар’єрності.
Громадянська – рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя. Наприклад, доступність для людей з інвалідністю концертів, спортивних подій. Зокрема, в Україні у вересні відбувся перший повністю безбар’єрний марафон. Його провела Нова пошта.
Гендерна рівність – особи обох статей можуть брати рівну участь у всіх сферах життя. Наприклад, частина професій в Україні традиційно вважаються виключно “чоловічими”.
Освітня безбар’єрність рівний та вільний доступ до освіти, здобуття нової професії, підвищення кваліфікації.
Економічна – створення можливостей для працевлаштування, самозайнятості для всіх громадян. Зокрема, бізнес має остаточно позбутися страхів наймати на роботу студентів без досвіду, молодих батьків, ветеранів, людей віком 55+.
Як держава підтримує прагнення суспільства до безбар’єрності
Під час опитування більше половини українців зазначили, що першочергово в Україні треба позбутися бар’єрів у працевлаштуванні. Також необхідні зміни в інфраструктурі, усунення бар’єрів для людей старшого віку. 34% акцентували на необхідності загалом змінити поведінку громадян. Для 32% важливе створення адаптованого середовища, 22% у першу чергу радили зосередитися на доступності освіти та робочих місць.
Прагнення суспільства впливають на державну політику. У 2020 році Президент Володимир Зеленський підписав Указ “Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні”. Було ухвалено Національну стратегію, план заходів, з’явилася Рада безбар’єрності при Кабміні. Олена Зеленська заснувала спільноту “Бізнес без бар’єрів”, аби об’єднати свідомі бізнеси навколо теми доступності.
Після повномасштабного вторгнення тема безбар’єрності набула ще більшого значення.
“Зараз як ніколи раніше очевидно, що всім нам незалежно від віку, статі, матеріального становища, стану здоров’я потрібні рівні можливості щоб евакуюватися, спуститися в укриття, вчасно отримати важливу інформацію, мати доступ до послуг, працевлаштуватися”, зазначила перша леді Олена Зеленська.
Що вже зроблено в Україні на шляху до безбар’єрності:
– Розробили електронний “Довідник безбар’єрності” перший посібник із коректного спілкування. Під час війни там з’явився спеціальний розділ “У воєнний час” із порадами, інструкціями та алгоритмами дій у нових обставинах для сімей із дітьми, старших людей, людей з інвалідністю.
– З 1 вересня 2022 року оновлені Державні будівельні норми з урахуванням сучасних вимог щодо доступності.
– Додаток від Google Look to speak став доступним українською мовою. Він дає змогу людям із порушеннями мовлення та моторики спілкуватися за допомогою рухів очей.
– У “Дії” запрацював новий розділ “Дія. Безбар’єрність”. Там зібрано статті та інструкції, щоб розібратися у державних послугах.
– Укрзалізниця запустили мапу безбар’єрності вокзалів, де можна дізнатися про наявність пандусів, ліфтів, тактильної плитки, понижених вікон купівлі квитків, тощо. 50 вагонів потягів стали доступними.
– Влітку 2024-го перші троє людей з інвалідністю склали іспити в спеціальних адаптованих автошколах від Міністерства внутрішніх справ.
Нові можливості та філософія послуг
Навколо ініціативи першої леді Олени Зеленської “Без бар’єрів” об’єдналися українські та міжнародні компанії. Мета спільноти “Бізнес без бар’єрів” – напрацювати способи адаптації робочих місць для людей з інвалідністю, перекваліфікації, підтримки та інтеграції учасників бойових дій у мирне життя, економіку країни.
“Бізнес має бачити у безбар’єрності можливості, а не навантаження на себе. Можливості, що відкривають двері будь-якої послуги для тих цільових аудиторій, які до цього були невидимими. Безбар’єрність це не благодійність. Це інвестиція і філософія послуг”, – розповіла голова ГО “Безбар’єрність” Оксана Збітнєва.
Зокрема, один із найбільших роботодавців і платників податків в Україні компанія Нова пошта з 2014-го року працює над облаштуванням відділень елементами доступності, встановлює пандуси та спеціальні ліфти. Зараз ними облаштовано 95% відділень національної мережі, де в цьому є потреба. Минулого року Нова пошта приєдналася до ініціативи “Бізнес без бар’єрів”. А у серпні 2024-го презентувала перше абсолютно безбар’єрне відділення в Києві на вул. Дорогожицькій. До його будівництва та перевірки на доступність залучали експертів ГО “Безбар’єрність”, а також клієнтів з різними типами порушень.
На відкритті безбар’єрного відділення Нової пошти побував Віталій Пчолкін, керівник Групи активної реабілітації ГАР, тренер-інструктор.
“Перешкод у місті багато. Відчуваєш постійний стрес, коли ти не впевнений чи зможеш доїхати до кінцевої точки, скільки це займе часу, чи не впадеш десь. Я щасливий бачити, як бізнеси сьогодні включають питання безбарʼєрності у свою корпоративну культуру й шукають оптимальні шляхи для їх впровадження. Відкриття першого відділення, де застосовано комплексний підхід до забезпечення безбарʼєрності, надає не тільки нові можливості для клієнтів, але й створює підґрунтя для працевлаштування осіб з інвалідністю. Такі кроки є важливими та мають стати прикладами для всіх інших бізнесів. Адже це і є тією Україною майбутнього, яку ми хочемо бачити” , розповів Віталій. Він пересувається на кріслі колісному, отримав травму у 2007 році.
Безбар’єрне відділення Нової пошти доступне для всіх груп населення: ветеранів і ветеранок, воїнів на протезах, батьків з дітьми, людей старшого віку, людей з порушеннями зору та слуху, власників домашніх тварин тощо.
Біля входу до приміщення облаштували просторе місце для паркування авто водіїв з інвалідністю. Встановили розсувні двері зі звуковим маяком. Відсутній поріг, є тактильна смуга на всьому шляху клієнта. Графік роботи продубльований шрифтом Брайля. Доступний цифровий помічник, який можна опустити до потрібного рівня, що зручно для відвідувачів на кріслах колісних. Робочі місця операторів обладнані індукційною петлею, яка створюває магнітне поле і передає звук безпосередньо в слуховий апарат, зменшуючи фонові шуми.
Щоб онлайн-шопінг був доступний для кожного, встановили велику примірочну з тримачем для милиць. Адаптували і вбиральні: встановили автоматичні двері, всередині є сповивальний столик для клієнтів з немовлятами. Також подбали про відчуття безпеки людей з ментальними порушеннями, тому у вбиральнях немає автоматичних сушилок для рук.
У приміщенні відділення розмістили дитячий куточок творчості, миски з водою для тварин і навіть готель для комах.
Вразило безбар’єрне відділення й військових, які скористалися його послугами.
“Тут відчувається воля те, за що ми боремося. Мої побратими після відвідування безбар’єрного відділення кажуть, що це прояв поваги до тих людей, які багато років не могли бути почутими. Це як черговий доказ, що нас чують”, – поділився військовослужбовець Володимир Рудковський. Він є мотиваційним тренером Навчально-реабілітаційного центру “Незламні”.
Усі співробітники безбар’єрного відділення Нової пошти пройшли відповідне навчання. Для них проводили тренінги фахівці ГО “Безбар’єрність”. Окрему увагу приділяли коректній комунікації та взаємодії з різними групами населення.
“Це відділення стандарт, який відпрацювали з початком повномасштабного вторгнення. Ми будемо продовжувати робити безбар’єрність частиною свого продукту й впроваджувати стандарти доступності для нових відділень. Наша мета – стати прикладом безбарʼєрних рішень, аби вся Україна стала безбар’єрною”, – говорить співзасновник Нової пошти Вячеслав Климов.
У планах Нової пошти масштабування та розширення рішень безбар’єрності. Зокрема, покращать доступність відділень, збільшать кількість поштоматів, адаптують їх для людей з інвалідністю.
Для своїх співробітників компанія провела навчання з коректної комунікації з людьми з інвалідністю. Схожий навчальний курс скоро буде впроваджено в Корпоративному Університеті та Школі Бізнесу Нової пошти.
“Безбар’єрність це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім. І Нова пошта, як відповідальний корпоративний громадянин, підтримує цей рух і продовжуватиме будувати сервіс без бар’єрів”, каже Олена Плахова, директорка з управління репутацією групи компаній NOVA (Нова пошта).
Робота для всіх
Військовослужбовець 35-ї бригади Олександр Карасьов після поранення і реабілітації вирішив повернутися на роботу в термінал Нової пошти в Одесі. Під час служби комнанія за ним зберігала робоче місце. Але оскільки після порнення він не міг уже виконувати професійні обов’язки на попередній посаді, то ветерану запропонували перекваліфікуватись на нову спеціальність. Він погодився і нині працює водієм електровізка.
“Ми штурмували окоп. Був обстріл і мене поранило, побратими витягнули. Потім лікування, протезування. Від роботодавця моя сім’я отримала фінансову допомогу. Маю двох синів 12 і 4 роки. Дружина спершу була проти, щоб йшов працювати. Але я справився”, – поділився Олександр Карасьов.
Український бізнес запроваджує програми повернення ветеранів на робочі місця. У Новій пошті така програма діє з 2023 року.
У кадровій політиці компанія дотримується принципу безбар’єрності: працевлаштовує студентів, молодих батьків, ветеранів, людей віком 55+. Буває, що люди з інвалідністю намагаються приховати свою проблему. Зокрема, й через попередній негативний досвід працевлаштування. У Новій пошті поділилися такою історією: хлопець з порушенням слуху ( односторонньою глухотою) влаштувався працювати до контактного центру. Наявність порушення він приховав, через страх відмови. У процесі навчання співробітники виявили, що працюючи в одному навушнику стажер абсолютно не чув, що йому підказує наставник. Тоді йому запропонували перейти на роботу з онлайн-чатами для мінімізації навантаження на слух. І він досі працює у компанії.
Як зазначають у Новій пошті, більшість вакансій у компанії пов’язана з фізичною працею: перевезення вантажів, навантаження, розвантаження. Ця робота в суспільстві традиційно вважається “чоловічою”. Але Нова пошта почала позбуватися гендерних бар’єрів й активно залучає жінок на не типові для них раніше вакансії. Тепер у штаті мають далекобійниць, водійок електровізків, вантажниць дрібних вантажів, кур’єрок.
Нова пошта не тільки змінила описи вакансій, використовуючи фемінітиви. Компанія співпрацює з Центрами зайнятості і пропонує роботу жінкам, яких навчали новим професіям. Також Нова пошта робить важливі кроки, щоб полегшити фізичні навантаження для жінок під час роботи. Наприклад, використовують механізовані тачки та екзоскелети.
Спорт без бар’єрів
Військовий Андрій Соломін під час служби втратив обидві кінцівки та 6 хв перебував у стані клінічної смерті. Зараз пересувається на кріслі колісному, проходить реабілітацію. У вересні в Києві військовий брав участь у Першому безбар’єрному марафоні Нової пошти. Метою заходу було зробити біг доступним для всіх.
“Я зміг подолати дистанцію без того, щоб просити в інших допомоги перенести крісло через бордюр або обʼїжджати ями та шукати шлях, як проїхати далі. Дуже приємно долати дистанцію з розумінням, що я можу робити це сам, адже вона доступна для всіх людей. На ВДНГ, де проходив марафон, дуже помітні зміни, які Нова пошта зробила на території. І класно, що після марафону цей простір залишиться таким же доступним”, – поділився враженнями Андрій Соломін.
До безбар’єрного марафону Нової пошти у Києві на ВДНГ долучилися люди з порушенням зору та слуху, розладом аутичного спектра, ДЦП, на кріслах колісних і з протезами, діти до 7 років, люди старшого віку, бігуни з домашніми тваринами.
3400 бігунів долали дистанції 42, 21, 10 і 5 км. Серед них було понад 300 представників маломобільних груп.
Під час підготовки до марафону організатори подбали про зниження бордюрів, вирівняли асфальт, встановили зручні стійки реєстрації та нагородження, адаптовані вказівники. Учасників супроводжували перекладачі жестової мови, для людей із порушенням зору забезпечили аудіо описовий коментар. Батьки з маленькими дітьми могли скористатися місцем для догляду зі сповивальним столиком, засобами гігієни. На дистанціях, у стартовому містечку розмістили зони для чотирилапих – з водою та смаколиками.
Ще одна особливість: на безбар’єрному марафоні вперше прозвучав новий сигнал старту – без пострілу. Адже традиційний сигнал може бути травматичним для людей з ПТСР, ветеранів війни. Нова пошта провела дослідження і разом з експертами обрали сигнал, який найбільше відповідає критеріям: звук включає зворотній відлік, стартовий сигнал із семплами трембіти і відлуння, яке звучить, допоки більшість учасників не почнуть забіг.
Українці хоча б раз в житті зіштовхувалися з певними бар’єрами: ускладненим фізичним доступом, перепонами у працевлаштуванні, упередженим ставленням, неможливістю отримати певні послуги, тощо. Під час повномасштабної війни запит суспільства на ефективні безбар’єрні рішення зріс ще більше. Тому нині безбар’єрність має стати нормою в Україні й торкнутися багатьох сфер нашого життя. Для цього потрібні спільні зусилля держави, громадян і бізнесу, щоб створити комфортні умови для всіх.