Ірина Рофе-Бекетова, 26 років, Харків:
Працюю в благодійному фонді “Харків з тобою”, веду проєкти з гуманітарної допомоги й освітні заходи. Можливо, тому на форумі найбільше враження викликали спікери освітньої панелі. Вони давали добрі приклади того, як варто рухатися далі у сфері освіти й на що треба звернути увагу. Адже ми як представники сучасної молоді сьогодні маємо думати, як працювати з нинішніми дітьми та підлітками: саме їм бути лідерами після нас. Також надихнули однолітки, які так само працюють у гуманітарному секторі, мають свої проєкти та знають, що таке бути відповідальним за майбутнє, можуть приймати рішення і вже тепер впливати на те, що відбувається навколо.
Олексій Музичук, 22 роки, родом із Коломиї
Івано-Франківської області:
Після закінчення інтернатури медуніверситету планую стати хірургом, а також займатися науковою діяльністю. Якби нині була можливість додати свою пропозицію до реформи у сфері охорони здоров’я, то наполіг би на покращенні диджиталізації.
Також на форумі цікаво було взаємодіяти з людьми з інших галузей, недотичних до медицини. Завдяки нашому знайомству маємо нагоду співпрацювати, кооперуватись і створювати нове.
Евеліна Банар, 19 років, Чернівці:
На початку повномасштабної війни я мала певний досвід працювала як волонтер-перекладач, допомагаючи українським біженцям адаптуватися в Румунії. Можливо, тому на форумі імпонував виступ співзасновниці правозахисного центру “Принцип” Любові Галан. Її проєкт мене вразив. Також сподобався формат заходу. Він передбачає можливість покращувати взаємозв’язки, ділитися думками, а це допомагає дивитися на речі з різних перспектив.
Аркадій Петросян, 27 років, родом із Горлівки Донецької області:
Я голова асоціації молодих ВПО України. Разом із членами нашої команди допомагаємо внутрішньо переміщеним особам, робимо адвокаційні кампанії. Нині адвокатуємо законопроєкт щодо компенсації житла для ВПО. На форумі познайомилися з керівницею Української волонтерської служби Ганною Бондаренко й навіть запланували спільний проєкт, що знову ж таки буде пов’язаний із внутрішньо переміщеними особами. Це ще одне свідчення того, що такий потужний нетворкінг, обмін ідеями й досвідом є необхідним для молодих лідерів.
Олена Пшенична, 22 роки, родом із Херсонщини, нині живе в Києві:
Щоб світ почув про Україну не лише на політичному рівні, треба залучати більше молоді до культурних обмінів. Долати російські наративи потрібно, починаючи із суспільства. Адже на рівні політики неможливо достукатися до всіх. Такі обміни дадуть реальні фідбеки від іноземців. Молодь завжди відкрита й має активну громадську позицію, а нині ми демонструємо, що станемо тим рушієм, який допоможе вести країну правильним шляхом.