Закликаючи до багатополярності і деескалації, лідер КНР на ходу коригує тактику. Після нервової зустрічі з президентом США Джо Байденом у Перу Сі Цзіньпін різко змінив підходи і риторику. Зовні Сі залишився небагатослівним і добродушним, але – не для всіх.
Першим новий стиль китайського лідера відчув на собі міністр оборони США Ллойд Остін. Він намагався зустрітися з очільником військового відомства Китаю Дун Цзюнем у Лаосі, але китайська сторона відмовила. Формальна причина – продаж США зброї Тайваню на 2 мільярди доларів США.
Острів спотикання у морі роздору
Це у стилі китайської дипломатії – відмовляти у зустрічах, якщо офіційний Пекін чимось роздратований чи незадоволений. Наприклад, каскад скасувань перемовин був після візиту спікерки Ненсі Пелосі на Тайвань у 2022 році. Тільки поїздка міністерки фінансів США Джанет Йеллен змогла відновити окремі контактні лінії, та й то на рівні лише робочих галузевих груп.
Зазвичай Пекін не озвучував претензій щодо того, чому зустрічі не відбулися. Чиновники посилалися на технічні та інші причини. Тим гострішим є зрив керівників оборонних відомств на тлі стрімкого загострення геополітичної обстановки. У Лаосі зібралися саме військові країн Південно-Східної Азії, Китаю і США задля зниження рівня напруги (саміт АСЕАН). Остін прокоментував зірвану зустріч так: “Невдача для всього регіону”. “Американська сторона не може підривати основні інтереси Китаю У тайванському питанні, одночасно проводячи обміни думками з китайськими військовими, нібито нічого не відбулося”, – емоційно виклав китайську позицію представник Міноборони КНР У Цзянь. М’якше висловився Дун Цзюнь: проблеми краще вирішувати шляхом діалогу, а не залучаючи зовнішні сили чи провокуючи суперечки.
офіційний Пекін незадоволений діями Філіппін у Південно-Китайському морі
Крім Тайваню, офіційний Пекін незадоволений діями Філіппін у Південно-Китайському морі. Влітку США заявили про посилення співпраці з Філіппінами, у тому числі, у сфері безпеки. Відтоді збільшилася кількість зіткнень між філіппінськими і китайськими морськими суднами.
Хід конем
Навіть якби цих суперечок не було, у Сі є причини для роздратування. Остін перед конференцією у Лаосі зустрівся зі своїми колегами з Японії та з Австралії, котрі назвали дії КНР у Південно-Китайському та у Східно-Китайському морях “дестабілізуючими” проти суден Філіппін та інших прибережних держав (В’єтнам, Бруней, Малайзія).
Сі повертається до традиційної для нього економічної риторики, але у новому форматі.
Сі Цзіньпін та його чиновники працюють над врегулюванням відносин із цими та іншим країнами АСЕАН укладаючи окремий кодекс поведінки, але справа рухається повільно, перший проєкт документа очікується у 2026 році. Схоже, Сі повертається до традиційної для нього економічної риторики, але у новому форматі.
Він знову намагався вирішити на найвищому рівні (з Байденом) питання обмежень на китайські товари та санкцій, але успіху не досяг. Довелося натякати, що китайська сторона готова працювати і вже має контакти з командою Дональда Трампа.
Тим часом, саме Трамп під час передвиборчої кампанії називав Китай чи не найбільшою загрозою для США. За Джо Байдена Сполучені Штати просували політику відкритості, у тому числі, економічної, для Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Невідомо як розвиватиметься ситуація за Дональда Трампа. Чутки про “драконівські” обмеження на електромобілі, котрі начебто готують члени його команди, наразі не підтверджені діями. Але скандали вже гримлять.
Нова дипломатія Пекіна
Дональд Трамп запропонував ще одному інвестиційному банкіру, Говарду Лютніку, очолити міністерство торгівлі США. Лютник був “гаманцем” Трампа на виборах-2024 і має багато ділових зв’язків із Китаєм, включаючи спільне підприємство у Пекіні. У Сенаті демократи висловили занепокоєння, чи не буде Лютнік на посаді відстоювати китайські інтереси. “Як може американский народ очікувати, що той, хто отримує зарплату від китайського уряду, сприятиме вирівнюванню умов гри з Китаєм?” – заявив сенатор-демократ Рон Вайден.
Китай показово не втручається у кадрові рішення обраного президента США
Демократів також непокоїть, що саме Лютніка Трамп поставив на чолі перехідної команди. Але Китай показово не втручається у кадрові рішення обраного президента США. Натомість Сі Цзіньпін сподівається відігратися у Південній Америці.
Мільярди з небес
Його зустріч з президентом Бразилії Лулою да Сілва була висвітлена китайськими ЗМІ більш ніж пафосно. Китаю вдалося підписати 37 галузевих міждержавних угод, а також зробити політичну заяву про можливість врегулювання “конфлікту в Україні” на базі китайсько-бразильського плану. Водночас Лула да Сілва відмовився приєднатися до ініціативи Сі “Один пояс – один шлях”, як стверджують бразильські дипломати, через невизначеність, хто з партнерів буде домінувати. Сторони підняли рівень відносин до “спільноти єдиної долі”.
Спостерігачі відзначили, що Сі під час турне по Південній Америці, замість розширити тематику своїх заяв, пропонував альтернативу силовому трампізму – багатополярний торговий порядок, котрий поза війнами, конфліктами.
Сі покине Україну?
Показово, що у Бразилії не відбулося засідання чи бодай консультації країн, котрі приєдналися до платформи “Друзі миру” під китайсько-бразильський варіант мирного плану для України. Це свідчить про згортання Китаєм малоперспективних, з точки зору Сі, напрямків. Схоже, Україна виявилася одним із них. На спільній з да Сілва пресконференції Сі назвав шлях до врегулювання “складним”. Жодних засідань чи консультацій щодо платформи “Друзі миру” під спільний план для України у Бразилії не відбулося.
Пов’язане це з крахом надій Сі Цзіньпіна на вигоди від повернення до Білого дому Дональда Трампа. Зокрема, на покращення економічних відносин із Євросоюзом, котрий дедалі більше закриває свій ринок для китайських товарів.
Своє ближче
“Звісно, КНР хотіла б покращити відносини з ЄС та іншими державами, але без особливих видатків, – пояснив професор Університету Жемінь у Пекіні Ші Іньхун. – Це означає, що США не підуть на суттєві поступки у торгових питаннях і в територіальних суперечках, незалежно від того, з Трампом чи без нього. У свою чергу, це робить неможливим подальше суттєве і довгострокове зближення”.
Тому, наголосив Сі, Китай переорієнтується на країни Глобального Півдня і дбатиме переважно про власні внутрішні інтереси.
Водночас у Києві 21 листопада почав працювати новий посол КНР Ма Шенкунь. До цього він обіймав посаду заступника гендиректора Департаменту контролю над озброєннями МЗС КНР. До цього КНР в Україні представляв Фань Сяньжун, котрий до призначення до нашої держави представляв Китай у Росії.