Через цей документ президент США жорстко розкритикував Володимира Зеленського і поставив на паузу допомогу Україні. Чому текст угоди про рідкісноземельні метали досі не оприлюднено і як вона може вплинути на досягнення миру, – розбиралася Gazeta.ua.
12 лютого до Києва прибув перший високопоставлений чиновник адміністрації нового президента США Дональда Трампа – міністр фінансів Скотт Бессент. Він хотів підписати угоду про спільну розробку рідкісноземельних металів на території України. За даними американських медіа, президент Володимир Зеленський під час телефонної розмови з Дональдом Трампом запевнив, що підпише документ. Однак Бессент повернувся до США ні з чим.
Зеленський поїхав на Мюнхенську безпекову конференцію, де пояснив – не побачив у тексті угоди гарантій безпеки. Пояснення не зайві, бо остаточно документ мав бути затверджений під час його зустрічі з віцепрезидентом США Девідом Венсом. Через демарш українського президента Венс переніс зустріч із ним, а Дональд Трамп назвав “диктатором без виборів”.
Тоді Києву вдалося взяти паузу для доопрацювання угоди. 19 лютого до Києва прибув спецпредставник президента США з України і Росії Кіт Келлог. Вочевидь, домовитися знову не вдалося, бо він скасував спільну пресконференцію з Зеленським.
Розмноження доларів
Як пояснив американцям Дональд Трамп, США витратили на допомогу Україні 175 мільярдів доларів. Угода про спільну розробку рідкісноземельних металів принесла би американській стороні 500 мільярдів доларів, що покривало б і умовний борг нашої країни, і дало би прибутки Сполученим Штатам. Після зриву підписання договору про корисні копалини розлючений Трамп озвучив іншу суму допомоги, наданої Україні, – 350 мільярдів і звинуватив Зеленського у крадіжці половини з них.
Інтерес республіканців
Справжня причина стає зрозумілішою, якщо пригадати висловлювання сенатора-республіканця Ліндсі Грема. Влітку 2024 року він висунув версію, що Путін воює в Україні за рідкісноземельні метали для Китаю. Загальний обсяг цих родовищ сенатор оцінював у 10-12 трильйонів. Тоді Грем саме так пояснював необхідність продовжувати допомогу нашій країні (проєкт у Конгресі підтримала частина республіканців). У листопаді того ж року Грем уже говорив про угоду, умови якої нібито обговорюються командою на той момент обраного президента Трампа: вигідна обом сторонам. Київ нібито матиме “шалені прибутки”, запевняв сенатор, а Сполучені Штати – сенс продовжувати допомогу нашій країні. Скотт Бессент уже в 2025 році відкрито пояснив: ми би показали Росії, що присутні в Україні.
Якби угода була підписана, Трамп дістав би простір для маневру в Україні, чим міг тиснути на Путіна і на Сі одним махом. Зеленський, таким чином, справді попсував президенту США першу велику геополітичну гру.
Спробуй забери
У “Суспільному” з’ясували, що поклади металів, котрі, скоріше за все і цікавлять Дональда Трампа (берилій, ванадій, стронцій, графіт, кобальт, зріджений газ та інші), розміщені у родовищах в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській та Полтавській областях, їхня сукупна вартість близько 15 трильйонів доларів США.
Канадська фірма з оцінки геополітичних ризиків SecDev вважає, що вартість покладів вища, – 26 трильйонів доларів, із них Росія захопила родовищ на території України приблизно на 12 трильйонів доларів. За даними ГО “Діксі Груп” (2021 рік), в Україні найбільше руд рідкісноземельних, на другому місці – руди стронцію, на третьому – руди берилію. Покладів ванадію зовсім небагато. Є також ніобій, цирконій, літій, тантал, скандій.
На даний момент, понад 60% сучасного ринку розробки таких металів утримує Китай.
Якщо новий президент США хотів видобувати ці метали в Україні, то доведеться думати про статус тимчасово окупованих територій, де родовища.
Лють через “кидалово”?
Приїзд Кіта Келлога до Києва супроводжувався сигналами зі США про необхідність терміново підписати угоду про рідкісноземельні метали. Але і ще один американський високий гість поїхав із Києва ні з чим. Навіть скасував спільну пресконференцію з Володимиром Зеленським.
20-21 січня Дональд Трамп посилив критику на адресу українського президента. Народний депутат Олексій Гончаренко стверджує, що справжня причина – “порожня” угода зі старту. Адже українська сторона, за його словами, пропонувала американцям цю ідею, знаючи, що мінімум третина родовищ – в окупації, а право власності на бажане неможливо передати інвесторам. Тепер, за даними Гончаренка, українська сторона готує нову пропозицію.
Документ “про все”
Скотт Бессент днями зазначив, що відмовою підписати угоду про корисні копалини Зеленський зруйнував “елегантний план” Дональда Трампа по миру в Україні. Отже, насправді угода набагато ширша.
The Telegraph, посилаючись на чернетку угоди від 7 лютого, стверджує: апетити американської сторони розповсюджуються на порти, енергоінфраструктуру та інші важливі об’єкти, а також на прибутки від усіх ліцензій на надра, котрі українська влада може видати після підписання угоди.
Стає зрозуміло, чому США такі поступливі. За даними видання Axios, американська сторона передала до Києва нову версію угоди. Деякі деталі все-таки просочилися у ЗМІ. Так, з тексту проєкту видалили позицію про те, що вона підпадає під юрисдикцію суду у Нью-Йорку. А от розміщення американських військових для захисту родовищ рідкоземів, за джерелами ЗМІ, обговорюється.
Цей момент може бути важливим для розуміння історії з європейською миротворчою місією, а також пояснює заяву американської сторони, що військові США не будуть присутні в Україні.
Речник Путіна Дмитро Пєсков охарактеризував її як “купівлю американської допомоги”. Радник президента США з нацбезпеки Майк Волтц пояснив: “Необхідно глибоко цінувати те, що американський народ, американські платники податків, президент Трамп зробили для України”.
Наступні кроки
Ближче до вечора п’ятниці, 21 лютого, надійшли нові сигнали. Кіт Келлог заявив про “широкі і позитивні” дискусії з Зеленським під час зустрічі у Києві. Зі свого боку, президент України закликав приділити в угоді увагу деталям: економіка і безпека мають крокувати спільно. За даними Офісу президента, на 23 лютого Володимир Зеленський призначив пресконференцію, а 24 лютого до нас прибуде Єврокомісія у повному складі. Саме 24 лютого, третя річниця повномасштабного вторгнення РФ, може стати зручним днем для підписання такої угоди.