24 лютого 2025 року у Києві приймали високих гостей, які приїхали на знак підтримки України у протистоянні агресору. Зараз кардинально змінився політичний ландшафт: США уже просувають в ООН свій проєкт резолюції по російській війні, до столиці нашої держави завітала не тільки Єврокомісія у повному складі, а й лідери європейських держав і Канади.
Перелік високих гостей показовий. Президентка Єврокомісії, голова Ради Європи, президент Фінляндії, прем’єри Норвегії, Швеції, Данії, Ісландії, Литви, Латвії та Естонії, Іспанії, Канади. Франція була представлена міністром з європейських справ. У столиці України вітали генсека ОБСЄ. Прибув експрем’єр Британії Борис Джонсон. Усі взяли участь у саміті “Support Ukraine” (Підтримай Україну”).
Рік тому українці приймали схожий форум та тоді участь у ньому взяли переважно українські урядовці. Тому нині зібрання, безумовно, більш представницьке.
Спільна ідентичність
Виступи учасників форуму зводилися до кількох теоретичних тез.
1. Росія загрожує не лише Україні, але і всій Європі. Палко чи не зовсім, але цю думку висловила переважна більшість тих, хто мав слово. Зокрема, президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що оборона України є захистом загальноєвропейської ідентичності.
2. Будемо підтримувати стілки, скільки потрібно. Особливо наполягав на цьому президент Польщі Анджей Дуда. Прем’єр Нідерландів Дік Схооф стримано зазначив, що українська сторона “може на нас розраховувати”. 24 лютого 2025 року це було найпопулярніше твердження.
3. Україна має бути за столом переговорів. На цьому особливо наполягали голова Ради ЄС Антоніу Кошта, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, віце-прем’єр Cловаччини Петер Кмец, прем’єр Канади Джастін Трюдо і прем’єр Албанії Еді Рама.
У практичному сенсі до нових пакетів допомоги Україні та антиросійських санкцій додалися заклики до Росії негайно припинити бойові дії та вивести свої війська з української території. Зокрема, таку думку висловила прем’єрка Швейцарії Карін-Келлін Зуттер.
Свіжа ідея – зафіксувати документально граничний термін вступу України до ЄС – 1 січня 2030 року.
На форумі онлайн виступив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Його міністр закордонних справ Хакан Фідан зазначив, що Туреччина не виступатиме проти участі України в НАТО.
Батіг і пряник
Щодо тиску на Росію, європейці та їхні союзники продовжать запроваджувати санкції. Прем’єри Великої Британії та Австралії запровадили найбільші за обсягом антиросійські обмеження.
У Кремлі вдають, що їх це не обходить, але у Саудівській Аравії говорили з американцями якраз про пом’якшення санкцій.
До триріччя війни Київ отримав обіцянку від президентки Єврокомісії про 3,5 мільярдів євро “вже у березні”. Прем’єр Іспанії Педро Санчес підтвердив зобов’язання щорічно надавати нашій країні один мільярд євро.
Про нові пакети збройної допомоги для оборони Україні оголосили Швеція, Канада та Фінляндія. Ісландія анонсувала подвоєння обсягів раніше обіцяної допомоги.
З точки зору Зеленського, Україні потрібні гарантії безпеки. Найкращі – членство у НАТО. Якщо це наразі неможливо, він не виключає “побудову НАТО в Україні”. Альянс допомагатиме, запевнив його генсек НАТО Марк Рютте.
Мільярди євро і одна резолюція з двох
Поки в Україні тривав цей форум, в ООН розгорталася інтрига з двома проектами резолюції про війну Росії в Україні. У тексті, запропонованому ЄС і Україною, Росія названа державою-агресоркою. США наполягали на власному варіанті, що містить лише заклик до припинення вогню. Не дивно, бо тепер Білий дім ще й виступає проти того, щоби G7 визначала Росію винуватою у війні.
Генасамблея ООН “збунтувалася” і ухвалила-таки резолюцію за проєктом Європи і України (93 голоси “за”). Сполучені Штати цей варіант не підтримали, хоча, за словами Зеленського, він спілкувався з Трампом під час засідання G7 (24 лютого) і була “гарна розмова”. Зрештою, за останніми повідомленнями, Генасамблея ООН проголосувала і за американський варіант резолюції з поправкою європейських країн про те, що Росія здійснила вторгнення на територію України.
Через те, що Євросоюз не є монолітним, розігруватиметься дуже складна шахова партія, пояснив політолог Вадим Денисенко. Окремі країни ЄС вважають, що зі США можуть працювати напряму.
“За красивою зовні подією, котра відбулася у Києві, маємо розуміти, стоять величезні економічні інтереси кожного із гравців, котрі прийшли і сказали, що дають сто мільйонів, мільярд допомоги. Але і в них попереду дуже складні переговори зі США”, – зазначив він.
Тому в України наразі є невеликі можливості, котрими потрібно, попри все, скористатися. Це, переважно, зміцнити відносини із союзниками і відстоювати свої “червоні лінії”.
Згаяли три роки
Європейці згаяли три роки, котрі могли використати для зміцнення своєї оборони, налагодити і збільшити виробництво зброї, наголосив директор Центру міжнародних досліджень Одеського державного університету Володимир Дубовик. На його думку, добрим сигналом є участь багатьох лідерів у форумі в Києві 24 лютого. Наступним імпульсом має стати конфіскація “заморожених” активів РФ. “Скоро ми побачимо, чи стане ця ідея загальноєвропейською”, – прогнозує він.
Водночас у мовчанку грає, наприклад, італійська прем’єрка Джорджія Мелоні, котра намагається маневрувати між Україною і Трампом. Вона може виявитися не єдиною.
Добрий сигнал, що сьогодні багато світових лідерів взяли участь у форумі, хто особисто, хто онлайн, зазначив експерт, але активізуються і ті, хто проти.
Попередній сухий підсумок
Доки у Києві європейці та канадці підтримували Україну, Путін провів телефонні переговори із Сі Цзіньпіном. За офіційними даними, поінформував того про переговори з американцями. Китай підтвердив, що він за переговори і за якнайшвидше припинення конфлікту.
Наступного разу в Європі обговорюватимуть російську війну за кілька днів (орієнтовно – 6 березня), коли заплановано саміт щодо підтримки України.