Повномасштабне вторгнення змусило кожного переосмислити поняття свободи особистої, національної, економічної.
Українці стійко переживають важкі часи, не втрачають віри, демонструють сміливість, продовжують підтримувати одне одного.
У спецпроєкті “Код свободи” ми розкажемо про цінності компанії МХП, яка однією з перших в Україні запустила комплексну програму підтримки військових, ветеранів та їхніх родин “МХП Поруч”. Забезпечує гуманітарну допомогу військовим частинам, медичну (медобстеження, лікування, реабілітацію), юридичну, психологічну допомогу, професійну та соціальну адаптацію – для працівників компанії та жителів громад, де розташовано виробничі потужності МХП.
Нині це 13 областей України. Розвиває мережу ветеранських просторів та адаптивних спортивних клубів, де ветерани та люди з інвалідністю можуть відновити здоров’я, адаптуватися до цивільного життя в комфортному для них середовищі.
Спорт став шляхом до самореалізації та відновлення захисників
Відновлення через спорт саме ця ідея стала основою грантового конкурсу “Час діяти, Нестримні”, завдяки якому в громадах з’являються адаптивні спортивні клуби. Військові та ветерани можуть там безкоштовно займатися спортом, відновлюватися фізично та психологічно, а також соціалізуватись у комфортному для них середовищі.
“Час діяти. Нестримні” реалізується в 13 областях України. На умовах співфінансування проєкт отримав грантову підтримку від Державної установи “Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх”, за підтримки Міністерства молоді та спорту України в межах програми Президента України “Активні парки”, а також Благодійного фонду “МХП-Громаді” в межах програми реінтеграції ветеранів “МХП Поруч”, Фонду імені Федора Шпига.
Адаптивний спорт – це комплексний підхід до реабілітації та реінтеграції ветеранів, людей з інвалідністю. Він допомагає не тільки покращити загальний стан здоров’я, а й поступово повернутися до активного соціального життя.
Андрій Ребрина, директор ДУ “Спорт для всіх”:
“У межах програми “Активні парки” ми уже відкрили 120 адаптивних клубів “Нестримні”, 15 з них у рамках конкурсу “Час діяти. Нестримні” у співпраці з благодійним фондом “МХП-Громаді”. Наше завдання, щоб кожен ветеран та ветеранка, які повертаються з війни, не залишалися сам на сам із своїми травмами, отриманими під час бойових дій. Наші клуби це можливість покращити емоційний стан через заняття фізичною активністю під наглядом професійних тренерів, це місця спілкування з однодумцями та адаптації у життя після повернення додому з війни.”
Олександр Пахолюк, директор Благодійного фонду “МХП – Громаді”
“До лютого 2022 року ми зосереджували свої зусилля на підтримці екології, громадського здоров’я, розвитку громад та соціального капіталу. Але після повномасштабного вторгнення стало очевидно, що до цих напрямів має додатися ще один підтримка захисників, ветеранів і їхніх родин.
Ми бачимо, що спорт є потужним драйвером реабілітації та адаптації ветеранів. Наприклад, у Коломиї на Івано-Франківщині адаптивний простір облаштовує ветеран, який не лише знає про виклики після поранень, а й сам є тренером, тож глибоко розуміє потреби людей з інвалідністю. У Миронівці на Київщині ветерани теж активно долучаються до створення спортивного клубу.
У межах цієї ініціативи ми встановлюємо спеціальне обладнання для басейнів, щоб зробити їх доступними для людей з інвалідністю. Приділяємо особливу увагу і підготовці тренерів разом з університетами фізичної культури проводимо навчання, щоб фахівці оволоділи сучасними методиками роботи з ветеранами та людьми з інвалідністю.
У 2025 році ми плануємо масштабувати ініціативу та залучити ще більше громад. Адже в багатьох із них досі немає сучасних адаптивних спортивних клубів, оснащених якісним інвентарем і професійними тренерами. Ми прагнемо змінити цю ситуацію, щоб кожен ветеран мав можливість для повноцінної реабілітації та повернення до активного життя.”
Уже працюють 14 адаптивних клубів. Вони є місцем спілкування, реабілітації та соціалізації жителів громад, зокрема ветеранів і захисників. Ветерани поділилися відгуками про адаптивні клуби, які відвідують.
Миронівський простір здоров’я (Київщина)
Тут ветерани та люди з інвалідністю можуть проходити фізичну реабілітацію після інсульту, травм опорно-рухового апарату та порушень моторики рук.
“Коли тренуєшся, емоції виникають зовсім інші – немає негативу, зникає агресія. Реабілітаційні клуби дуже необхідні, тим паче з таким крутим обладнанням”, ділиться Ярослав Гуленко, ветеран і тренер спортивного простору.
МСК “Дніпро” (Черкаси)
Адаптивний клуб функціонує на базі однойменного спортивного комплексу. Тут тренується понад 80 ветеранів та людей з інвалідністю. Доступні секції: ампфутбол, волейбол сидячи, настільний теніс, стрільба з лука, паверліфтинг, легка атлетика. У планах запуск секцій із греблі на тренажерах і плавання.
“Для мене це можливість підтримувати фізичну форму й бути в колі тих, хто має схожий досвід”, каже ветеран Богдан Ключка.
ReHUB (Степанці, Канівщина)
Новий адаптивний спортивний простір, де ветерани та люди з інвалідністю можуть займатися на тренажерах під керівництвом тренера, а також працювати в групових або індивідуальних форматах.
“По-перше, для мене це реабілітація та відновлення власного здоров’я, а по-друге допомагає повернутися до мирного життя, соціалізуватись у громаді”, говорить ветеран Андрій Гера.
Тростянець (Вінниччина)
Клуб розташований у місцевому центрі фізичної культури та спорту. Тут ветерани мають доступ до силових та реабілітаційних тренувань.
Бершадь (Вінниччина)
Функціонує на базі спортивної школи. Забезпечує можливості для занять адаптивним спортом місцевим ветеранам і людям з інвалідністю.
“Спорт для мене став способом відновитися фізично й морально. Після важкого поранення знайшов сили повернутися до активного життя завдяки волейболу сидячи. Дуже радий, що тепер у нашій громаді є адаптивний клуб. Це не просто місце для тренувань, а можливість зустрічатися, підтримувати одне одного й надихатися. Такі проєкти це справжня підтримка для ветеранів, вони допомагають не здаватися й рухатися далі”, розповів ветеран Сергій Лукащук.
Як МХП підтримує військових, ветеранів та їхні родини
У травні 2023 року компанія однією з перших в Україні запустила програму “МХП Поруч”, спрямовану на індивідуальний супровід та комплексну підтримку військових, ветеранів та їхніх родин. Розпочав роботу Центр із взаємодії з військовими та ветеранами. Він об’єднує експертів та координаторів – нині це понад 40 фахівців, які працюють із військовими, ветеранами та їхніми сім’ями на підприємствах МХП та в громадах.
Марія Мевша, керівниця Центру із взаємодії з військовими та ветеранами МХП:
“Координатори Центру із взаємодії з військовими та ветеранами надають індивідуальний супровід для тих, хто захищав і захищає українців та Україну. Завдяки цій роботі ми розуміємо, які системні зміни потрібні для розвитку ветеранської політики держави. Наприклад, у багатьох громадах бракує якісних реабілітаційних центрів, тому на 2025 рік ми запланували їхній розвиток: навчання та залучення фахівців реабілітаційних команд, забезпечення спецобладнанням.
Минулого року наші координатори Центру опрацювали понад 2300 звернень. Це гуманітарна, медична, правова, психологічна та соціальна допомога.
Окрему увагу приділяємо підтримці сімей військових. Ми організовуємо родинні кола, ретрити для дружин воїнів, реабілітаційні табори для дітей загиблих захисників. Разом із Федерацією стронгмену України проводимо “Звитягу Нескорених” інклюзивні змагання для ветеранів.
Наша мета не лише допомагати тут і зараз, а й створювати можливості та довгострокові ініціативи, які змінюватимуть систему та покращуватимуть якість життя військових, ветеранів і їхніх родин.”
Історії тих, хто став на захист свободи
Працівниця МХП, 29-річна Марія Войтенко, свободу бачить у майбутньому свого 6-річного сина. Каже, йому не доведеться брати участь у бойових діях, якщо відвоюємо свою землю тепер
“2020-го підписала контракт із ЗСУ. Служила в 21-му окремому мотопіхотному батальйоні “Сармат”. Мріяла вступити до Одеської військової академії. Коли почалося повномасштабне вторгнення, залишилась у батальйоні, брала участь у бойових діях у Пісках, Вугледарі, поблизу Маріуполя. Опанувала кулемет, у батальйоні дуже пишалися мною. На жаль, на війні втратила багатьох побратимів. Звільнилася в запас наприкінці 2023-го. Вирішила піти працювати на Вінницьку птахофабрику компанії МХП. Бо було важко перебувати вдома після звільнення зі служби, почала замикатись у собі.
Тепер працюю у відділі контролю якості. Викладаю тактичну медицину у Вінницькому аграрному університеті.
На роботі постійно отримую підтримку. Працювати в МХП подобається через ставлення до військових, ветеранів і підтримку, яку надають їм. Коли мені була потрібна психологічна допомога, її безкоштовно надали. Також подобається, що організовують дозвілля для родин військових. Ми з сином хочемо сходити на майстерклас із ліплення глини.
У мене травмована нога, але коли приходжу на роботу, то все забувається. Відчуваю себе потрібною, колеги підтримують – працюємо разом, спілкуємось”.
49-річний Володимир Демченко до повномасштабної війни працював трактористом, бригадиром на підприємстві МХП “Урожай”. Мобілізувався в лютому 2022-го:
“25 лютого син-студент із Києва подзвонив. Каже: “Нас бомблять”. Наступного дня я вирушив у військкомат. Служив у стрілецькому батальйоні Сухопутних військ ЗСУ. Виконували завдання в районі Часового Яру, Бахмута, а 2023-го – на харківському напрямку. Під Лиманом підірвався на міні. Ми пішли забирати пораненого й загиблого побратимів. Дорогою наступив на міну. На щастя, ногу вдалося врятувати. Після довгої реабілітації повернувся на роботу в МХП. Мені запропонували кілька посад на вибір.
Нині працюю інженером з обслуговування та ремонту техніки.
Запропонували також психологічну допомогу. Але поки що її не потребую. Можу про все, що турбує, з дружиною поговорити. Час від часу відвідуємо з родиною різні культурні заходи, які організовує компанія. Пройшов реабілітацію в Миронівській лікарні відновного лікування. Там є зал зі спеціальними тренажерами, пробував розробляти ногу”.
Працівник МХП, 37-річний Степан Сметанський, мобілізувався в перші дні повномасштабного вторгнення. У складі 112-ї бригади воював на миколаївському та херсонському напрямках:
“Коли почалася повномасштабна війна, я був на нічній зміні. Наступного дня пішов до військкомату. Наш підрозділ звільняв Херсон, дійшли майже до Берислава. Отримав важку травму хребта, переніс дві операції.
Заново вчився ходити, 9 місяців провів у лікарні. Зі служби мене демобілізували. У лікарні сказали, що відновлення займе роки. А повне повернення до фізичної роботи неможливе.
Компанія МХП весь час підтримувала. Під час служби мені продовжували виплачувати зарплату. Дзвонили, питали, чи потрібно щось для мене чи родини. До свят передавали продуктові набори. Коли вирішив повернутися на роботу, то в компанії запропонували нову посаду оператор на інкубаторі. Робота відповідальна, вимагає уважності. Колектив дуже мене підтримав.
Також МХП забезпечує ветеранам юридичну підтримку, психологічну допомогу, реабілітацію. Можливо, з часом спробую ветеранський спорт для відновлення фізичної форми. Минулого літа їздив із родиною на відпочинок до Кам’янця-Подільського. Поїздку повністю оплатив роботодавець транспорт, екскурсії, харчування. Ми дуже добре провели час.
Для мене повернення на роботу в МХП це ще один етап боротьби за Україну. Адже я продовжую бути корисним”.
За три роки російсько-української війни:
– понад 2,2 млрд грн заробітної плати виплатила мобілізованим працівникам компанія МХП
– 166 реінтеграційних заходів було проведено компанією МХП для 8 000 військових, ветеранів та їхніх родин
– 48 соціальних ініціатив для військових та ветеранів компанія МХП підтримала в межах проєкту “Час діяти, Україно”
– 76 бізнесів військових, ветеранів та їхніх родин компанія МХП підтримала в межах грантових конкурсів “Роби своє” та інших.
Павло Мороз, директор Департаменту корпоративної соціальної відповідальності:
“Свобода для українців це те, що ми захищаємо щодня. МХП продовжує працювати, забезпечувати продовольчу безпеку, підтримувати громади, інвестувати у майбутнє країни, бо ми віримо в Україну і в українців.
Особливе місце у наших ініціативах займає підтримка військових і ветеранів. У межах комплексної програми “МХП Поруч” ми допомагаємо тим, хто захищав і захищає суверенність та незалежність. Україна це країна вільних, сильних і відповідальних людей, і наша родина МХП є частиною цієї незламної нації “.