Євросоюзу не вдалося перехопити ініціативу у переговорах по Україні. Чому це не зрада, – розбиралася Gazeta.ua.
Пізно вночі почали надходити перші повідомлення про результати екстреного засідання Ради Європи 6 березня. Країнам-членам ЄС вдалося погодити виділення додаткових 800 мільярдів євро на переозброєння. Вони також наголошують на “мирі через силу” і на припиненні вогню як на етапі, а не цілі, мирного процесу. Україну обіцяють підтримувати ще потужніше.
Водночас у підсумковій заяві сказано: європейські країни самотужки, без США, реагуватимуть на зовнішні загрози “з усіх боків”. Це може означати, що спільна відповідь всього ЄС, приміром, на російську дронову атаку не передбачатиметься автоматично, а погоджуватиметься – у кожному конкретному випадку.
Бракує одностайності
Отже, президент Франції Емманюель Макрон зазнав тактичної поразки зі своєю “ядерною парасолею”. Попри очікування, незгоду виявив не лише угорський прем’єр Віктор Орбан, заблокувавши ідею кредитувати держави ЄС до 150 мільярдів євро на оборонну промисловість, як і підсумкову заяву. Тому вона буде опублікована як додаток.
Прем’єр Болгарії Росен Желязков наполягав на фінансуванні переозброєння ЄС не з Фонду згуртованості (звідки отримують дотації різні країни, якщо “відстають”), а від перенаправлення невикористаних коштів з фонду Євросоюзу для боротьби з ковідом на зміцнення оборонної промисловості. Питання важливе, адже через дискусію про використання коштів зі спецфондів у Німеччині розпалася “світлофорна” коаліція Олафа Шольца. Канцлер ФРН справді був не у доброму гуморі – опосередковано розкритикував Макрона з його “ядеркою,” нагадавши, що “ядерна парасоля” в ЄС вже є і називається вона НАТО.
Проблемним виявився саміт і для прем’єра Греції. Кіріакос Міцотакіс достроково полишив Брюссель, пославшись на те, що у парламенті його країни голосували вотум недовіри уряду. Але до того висловив незадоволення, що у сенсі оборони східному флангу ЄС приділяється найбільша увага, тоді як загрози існують і для Середзем’я та Західних Балкан.
Тепла атмосфера
А от президента України Володимира Зеленського прийняли як рідного, чим політик був явно задоволений.
“Ми відчуваємо потужний сигнал підтримки”, – заявив він журналістам до саміту.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на камери підтвердила виділення 800 мільярдів євро на європейську оборону. Це рішення “надасть можливість державам-членам ЄС інвестувати в українську оборонну промисловість і набувати військового потенціалу, до якого відразу увійде Україна”, пояснила вона.
Акомпанемент з усіх боків
Екстрене засідання Ради Європи 6 березня тримало в напрузі весь світ до пізньої ночі. Росія протягом дня підвищувала градус критики Макрона, доки Лавров і Путін не звинуватили його у “ядерному шантажі”. Зі США долинали суперечливі сигнали. Спецпредставник американського президента по Україні і Росії Кіт Келлог підтвердив призупинку обміну розвідданими з Києвом, водночас наголосив – ізоляція Кремля неефективна. За словами Келлога, Трамп для обох сторін застосовує метод “батога і пряника”. З точки зору американців, для Росії “батіг” – конфіскація її “заморожених” активів.
Але Євросоюз удруге за поточний тиждень не зміг погодити такого рішення. Прем’єр Бельгії, де перебуває більшість російських грошей, Барт де Вевер, у своєму виступі на засіданні Ради Європи закликав бути вкрай обережними, адже Європа вже використовує відсотки з цих активів. Конфіскація, за його словами, може похитнути світовий фінансовий порядок. ЗМІ стверджують з посиланням на європейських високопоставлених чиновників, що представники Франції та Німеччини у кулуарах говорили те саме.
Такого не чекали
Цікаво, що Китай раптом наполіг на участі України і Європи у переговорах. Про це повідомив спецпредставник КНР з європейських справ Лу Шае. Китайська тема була продовжена у Києві того ж дня: дві країни підписали угоду про розширення переліку українського аграрного експорту. А Центр національного спротиву повідомив про можливу участь у війні на боці РФ ще й китайських бійців, котрим нібито не вистачає бойового досвіду.
Інтерес Китаю до участі Європи у переговорах зрозумілий, якщо зважити на вплив китайської сторони на ЄС. А от різкий відхід від звичного нейтралітету свідчить про зміни, котрі у Пекіні вважають вартими відмови від обтічних формулювань по Україні.
Великоднє перемир’я?
Скоріш, китайська сторона мала на увазі зусилля США. Болгарський прем’єр на засіданні заявив, що без Сполучених Штатів годі й сподіватися добитися миру. І, схоже, не помилився.
Володимир Зеленський, звертаючись до Ради Європи, назвав конкретні кроки до миру: перемир’я на воді, у повітрі та в енергетиці. Ідея чудова, якби не негативна реакція Росії на таку ж пропозицію від Франції та Великої Британії. Попри це, спецпредставник президента США Стів Віткофф висловив оптимізм у досягненні піврічного припинення вогню.
А тоді він підтвердив зустріч української та американської делегацій наступного тижня в Саудівській Аравії. Зеленський анонсував візит туди 10 березня щоби побачитися з принцем-спадкоємцем трону, але затримається до 12 березня для зустрічі з американцями. Одночасно президент України повідомив, що обговорив з Макроном деталі саміту військових у Парижі 11 березня.
Місце за столом
Екстрене засідання Ради Європи показало, що ЄС не зміг повернути собі ініціативу у переговорному процесі по Україні, але сукупно лідерам країн Європи вдалося забронювати місце за столом Зеленському. Якщо за ним вимальовуватиметься серйозна європейська військова міць (нехай поки і на рівні документів), вага українського президента у дискусіях зросте. Вхідний квиток коштував Євросоюзу майже один трильйон євро, якщо додати вже надану Україні допомогу до запланованих витрат. Але у Брюсселі вважають, що мир того вартий. Тепер, якщо у США зірветься угода з РФ, замість Вашингтона Путін матиме справу з Брюсселем. Про занепокоєння Кремля свідчить той факт, що РФ цими днями нарощує свою військову присутність у Чорному морі.