У Південній Африці знайшли рештки одного з найменших предків людини. Дорослі особини Paranthropus robustus мали зріст лише 1,03 м.
Вони були навіть меншими за “Люсі” з Ефіопії та так званих “гоббітів” з Індонезії, повідомляє LiveScience.
“Ці ранні гомініни були нижчими та кремезнішими, ніж сучасні пігмеї, середній зріст чоловіків у яких менший за 150 сантиметрів”, – зазначає провідний автор дослідження Тревіс Пікерінг, палеоантрополог із Університету Вісконсін-Медісон.
Ідентифікувати нового родича людини вдалося завдяки знайденим кісткам ніг. Вони також дозволяють припустити, як пересувався P. robustus.
Команда науковців виявила останки під час дослідження осадової породи у печері Сварткранс. Вік цих порід становить від 1,7 до 2,3 млн років. Печера розташована в регіоні, відомому як Колиска людства.
Серед знайдених фрагментів були стегнова, великогомілкова кістки та частина тазу. Усі вони належали дорослій самці P. robustus.
Цей вид також відомий як “міцний австралопітек” через масивний череп та великі зуби. Досі вчені знаходили дуже мало його скам’янілостей, тому будь-яке нове відкриття є надзвичайно важливим.
“У неї була дуже міцна статура, особливо в районі таза і тазостегнового суглоба. Однак будова ніг не мала таких же масивних характеристик – це одна з найдивовижніших особливостей”, – підкреслює Пікерінг.
Виявлені кістки вказують, що P. robustus міг пересуватися на двох ногах. Водночас будова скелета свідчить, що він добре лазив по деревах. Це могло допомагати йому знаходити їжу та рятуватися від хижаків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Палеонтологи знайшли рештки акули віком 91 млн років
Подальший аналіз показав, що самку P. robustus вбив леопард.
Дослідники припускають, що ці хижаки чатували на здобич біля входу до печер або сиділи на деревах. Вони зазвичай нападали на тварин вагою близько 25 кг. Знайдена особина важила 27,4 кг. На її кістках залишилися сліди зубів, що відповідають іклам леопарда. Інші скам’янілості в цій печері також мають подібні сліди.
Досі залишається загадкою, чому цей вид гомінінів був настільки маленьким.
Співавтор дослідження Джейсон Хітон з Університету Алабами наголошує, що немає доказів впливу острівної карликовості. Такий процес, коли через обмежені ресурси види стають меншими, спостерігався у Homo floresiensis, більш відомих як “гоббіти”.
З кожним десятиліттям Земля пришвидшує своє обертання навколо осі. До 2200 року варто очікувати, що тривалість дня зменшиться на 0,12 мілісекунди. Це здається незначним, проте в масштабах одного року може принести неприємні наслідки для людства.