Російські безпілотники, зроблені з дерева й пінопласту, проникли в повітряний простір Польщі й були збиті зброєю вартістю мільйони доларів – випадок, що ілюструє, наскільки Альянс не адаптований до таких загроз.
Про це йдеться в матеріалі Politico.
“Чудово, що Польща змогла виявити і збити ці дрони”, – каже Ульріке Франке, старша наукова співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин.
Проте, за повідомленням видання, ефективність дій НАТО значно поступилася тому, що робить Україна: поки що з 19 дронів збито лише близько трьох, в той час як в Україні зазвичай знищують 8090 % атакуючих БПЛА, навіть попри те, що їх кількість значно більша.
Франке звертає увагу на великий розрив між дешевими російськими безпілотниками й дорогою відповіддю НАТО.
“Щоразу відправляти F‑16 або F‑35 – це невигідно. Потрібно краще оснащення для боротьби з дронами”, – наголошує вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польща відкидає фейки про причетність України до вторгнення російських безпілотників
Інформація свідчить, що п’ять БПЛА летіли безпосередньо до бази НАТО, перш ніж їх перехопили голландські винищувачі F‑35. До операції також залучені літак-заправник НАТО, італійський літак‑розвідник та німецька система ППО Patriot.
Це дорогі засоби протидії дешевим дронам‑камікадзе, як‑от “Гербери” – аналоги іранських Shahed, які виробляються за ціною близько $10 000 кожен. Але, хоч і недороге вторгнення, воно спричинило реакцію на найвищому рівні.
Польща активувала статтю 4 Статуту НАТО, що передбачає термінові консультації між членами Альянсу. Польща й Латвія закрили свій східний повітряний простір, Франція надішле військові літаки, щоб підтримати повітряну оборону Польщі, а Німеччина пообіцяла зміцнити східний фланг.
Україна також запропонувала свою допомогу. Президент Володимир Зеленський підкреслив, що дорогі системи, такі як американські Patriot чи франко‑італійська SAMP/T, не є ефективним рішенням проти масових атак дронів‑камікадзе. Натомість Україна використовує недорогі апарати та радіоелектронні засоби, щоб нейтралізовувати хвилі атак.
На брифінгу в Брюсселі між генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та послами ЄС піднімалося питання перегляду підходів Альянсу до захисту повітряного простору – це перша така зустріч за участю очільника НАТО.
Як зазначив Чарлі Салоніус‑Пастернак з аналітичного центру Nordic West Office, настав час змінити способи протидії: кілька країн вже модернізують свої оборонні системи, але масштабні бюджетні рішення потребують часу.
Франке додає, що у захисті проти безпілотників потрібно вирішити дві базові проблеми. Перша – ешелонована оборона: поєднання електронних і класичних (кінетичних) систем. Друга – швидке технологічне оновлення: і Україна, і Росія постійно вдосконалюють безпілотні апарати – хто краще адаптується, той і матиме перевагу.
З півночі четверга всі прикордонні переходи Польщі з Білоруссю закрили до подальшого повідомлення. Рух між кордонами в обох напрямках призупинено.
За словами Кервінського, рух буде відновлено лише тоді, коли безпека поляків буде гарантована. Він додав, що з економічної точки зору Польща зацікавлена в якнайшвидшому відкритті кордону.
Призупинення прикордонного руху з Білоруссю стосується як автомобільного транспорту, так і вантажних поїздів, а також діє в обох напрямках.