Російський президент офіційно підписав закон про вихід своєї країни з Європейської конвенції із запобігання катуванням.
Цей крок означає відмову Москви від останніх міжнародних зобов’язань у сфері захисту прав людини та є демонстрацією того, що тортури залишаються складовою політики Кремля, наголосив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
“Сьогодні російський президент підписав закон про вихід Росії з Європейської конвенції із запобігання катуванням”, – сказав він.
За його словами, рішення не обмежується правовою площиною. Воно є символічним сигналом, який знімає “маски” та підтверджує, що насильство і тортури – офіційна практика російської влади.
Європейська конвенція забороняє нелюдське поводження і передбачає механізми контролю. При Раді Європи діє спеціальний комітет, який має право перевіряти місця позбавлення волі. Хоча Росію виключили з Ради Європи у березні 2022 року, вона продовжувала залишатися стороною конвенції, що давало правові підстави для тиску. Тепер і цього важеля не існує.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін затвердив закон, який передбачає призов резервістів на військові збори у 2025 році
Відмова від конвенції означає свідоме уникнення міжнародного моніторингу. Кремль позбавляє світ можливостей впливати на ситуацію з катуваннями у в’язницях РФ та на окупованих територіях, де утримують українських полонених і цивільних. Це також демонстрація того, що Москва відмовляється визнавати європейські стандарти та правила, спрямовані на захист людської гідності.
“Шлях, який обрала Росія, – це шлях репресивної держави-вбивці. Денонсація конвенції лише підтверджує: катування та нелюдське поводження – це системна практика Кремля”, – наголосив Лубінець.
Він додав, що світові інституції повинні активніше використовувати ті механізми, які залишаються чинними. Росія залишається учасницею Конвенції ООН проти катувань, отже слід посилити роботу структур ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста. Також важливо продовжувати фіксацію злочинів, передавати докази до Міжнародного кримінального суду, запроваджувати санкції проти причетних і підтримувати жертв та правозахисників.
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс ініціював перше засідання з проєкту “стіна дронів” для захисту зовнішніх кордонів ЄС.
На зустрічі в Брюсселі були міністри оборони країн східного флангу і ще кілька держав. Серед учасників були Фінляндія, країни Балтії, Польща, Румунія і Болгарія. В останній момент до обговорення приєдналися Угорщина і Словаччина. Також був представник Данії та експертна делегація від України.