У Києві 11 вересня 1993-го встановили пам’ятний знак жертвам Голодомору. Символізує собою хрест, матір-берегиню, як символ України, з опущеними від розпачу руками і дитиною на грудях.
У березні 1993-го указом президента України Леоніда Кравчука було визначено загальнодержавні заходи. У зверненні Оргкомітету говорилось: “Важливо, щоб у кожній області, кожному районі, місті і селі нашої тепер незалежної держави ми вшанували світлу пам’ять безвинно загублених голодом людей. Впорядкування масових поховань замучених голодом, кладовищ, встановлення хрестів, інших пам’ятних знаків, проведення в церквах і храмах молитов та панахид – те, що треба зробити”. Хрести жертвам голодомору і памятники почали встановлювати у всіх областях України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Голодомор позначився на українцях
На Михайлівської площі Києва урочисто відкрили й освятили всеукраїнський пам’ятний меморіальний знак з граніту й бронзи. В центрі Богоматері на просвіт вирізаний силует дитини з широко розведеними руками. У верхній частині стели на камені викарбувано дати “1932,1933”. До підніжжя пам’ятного знаку насипано землю, привезену з усіх областей України та Автономної Республіки Крим. Автори пам’ятного знаку – художник Василь Перевальський та архітектор Микола Кислий.
Перший у світі пам’ятник жертвам Голодомору в Україні був відкритий 23 жовтня 1983-го у м. Едмонтоні, Канада за ініціативою громадян Канади українського походження. Його авторка скульпторка Людмила Темертя.
29 грудня 1932 року Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило постанову про вивезення усіх наявних запасів зерна з українських колгоспів. Документ прийняли під тиском направленого в Україну ЦК ВКП(б) Лазаря Кагановича. Він же залякував керівництво областей та вимагав посилення репресій. Заходи проведені за постановою прирікали населення на голодну смерть.