Уявіть: ви прокидаєтесь о третій ранку й заснути вже не можете. Потилицю ніби стиснуто обручем. Плечі тверді, серце калатає, а в грудях дивне стискання. Серцевий напад? Ні. Це ваша нервова система кричить про допомогу.
Понад три з половиною роки повномасштабної війни українці живуть у режимі хронічного стресу. І наші тіла реагують на це по-своєму болем, який не завжди можна пояснити травмою чи запаленням. Як лікарка-неврологиня і фахівчиня з функціональної діагностики щодня я бачу, як емоційна напруженість перетворюється на фізичні страждання. Розберімося, чому це відбувається і що з цим робити.
Як стрес перетворюється на біль: механізм запуску
Коли ми переживаємо стрес, організм обирає між “боротися” і “здатися”: підвищується рівень кортизолу та адреналіну, судини спазмуються, м’язи напружуються.
Якщо стрес короткочасний, усе швидко повертається до норми. Але в разі тривалого напруження порушується баланс нейромедіаторів хімічних речовин, що передають сигнали між нервовими клітинами (серотонін, дофамін, норадреналін). Через це може виникнути біль, а він іще сильніше погіршує хімічний дисбаланс виходить замкнуте коло.
Людина стає надчутливою, сильніше реагує на будь-який подразник, навіть на дрібниці саме тому під час стресу болі можуть виникати “від усього”.
Водночас тривалий стрес провокує не лише біль, а й зміни в мозку. Цікавий факт: який вигляд має “перевантажений” мозок, я можу побачити під час електроенцефалографії (ЕЕГ).
Нещодавно обстежила двох пацієнток одній 67 років, іншій 32. Висновки ЕЕГ в обох практично ідентичні: робота мозку відрізняється від норми стовбурові структури, що відповідають за дихання, серцебиття та рівень бадьорості, працюють неправильно, а лобово-центрально-скроневі області, які керують концентрацією, емоціями й поведінкою, надмірно активні.
Водночас МРТ і біохімічні аналізи крові показують норму жодної органічної патології. Це чисто функціональні зміни від стресу. І що важливо, після правильної терапії вони зникли.
Найпоширеніші неврологічні стани, спровоковані стресом
-
Тензивний головний біль. Найчастіший гість у моїй практиці. Пацієнти описують його як обруч навколо голови або як “ніби натягнули тугу шапочку”. Біль, що стискає, тупий, двобічний. Часто починається з лобово-скроневих ділянок, поширюється на шию, плечі. Триває від 30 хвилин до кількох годин.
Як розпізнати: біль не пульсує, не супроводжується нудотою чи світлобоязню, посилюється ввечері або після емоційного напруження. Полегшується після відпочинку.
-
Мігрень. Це вже інший калібр болю. Яскравий, пульсуючий, часто однобічний. Тривалість від 4 годин до 3 діб. Може супроводжуватися нудотою, блюванням, світло- та звукобоязню.
Перед нападом деякі пацієнти відзначають такі симптоми, як метелики в животі, мурашки, специфічні запахи, зорові спалахи. Цікаво, що мігрень може провокувати не тільки стрес, а й гормональні зміни (менструальний цикл), певні продукти (шоколад, червоне вино, твердий сир) або зміна погоди.
-
Абузусний головний біль. Якщо ви приймаєте анальгетики більш ніж 10 днів на місяць, а біль не минає, вітаю, це він. Виникає через надмірне вживання знеболювальних. Це справжня епідемія сьогодення, бо люди “лікуються” самостійно.
Як позбутися: перший крок повна відмова від знеболювальних. У своїй практиці я застосовую для цього антидепресант, який допомагає і позбутися залежності, і запобігти головному болю.
-
Невропатичний біль і м’язові спазми. Це коли стріляє і пече. Класичний приклад радикулопатія, коли защемлено нервовий корінець у хребті. Може супроводжуватися онімінням, слабкістю, поколюванням у кінцівках.
Чому м’язи кам’яніють: під час тривалого стресу вони постійно напружені, ніби готові до дії. Навіть уві сні не розслаблюються. Як результат накопичуються продукти обміну, виникає біль.
-
Розлади сну сигнал тривоги. Якщо ви часто прокидаєтесь о 3-4 годині ранку й не можете заснути, це ознака перевантаження нервової системи. Без глибокого сну мозок не перевіряє організму й не відновлюється, тому з часом виникають проблеми зі здоров’ям.
Коли біль може бути небезпечний: тривожні сигнали
Є симптоми, за яких потрібно негайно звертатися до лікаря. Запам’ятайте їх.
Головний біль:
Уперше виник після 50 років;
Раптовий, найсильніший у житті, відчувається як удар по голові;
Супроводжується підвищенням температури;
Виникає слабкість, зміна мови, запаморочення;
Після травми голови;
У разі фізичного навантаження або кашлю;
Якщо у вас в анамнезі онкологія.
Біль у спині:
З підвищенням температури;
Після травми, особливо в людей похилого віку;
Із втратою чутливості, слабкістю в ногах;
З порушенням функції сечового міхура або кишківника.
Болить у грудях? Причина не завжди серце
Біль у грудях може віддавати в руку, лопатку, шию і це буде не серце, а подразнений нерв у грудному відділі хребта. Це так звані зони Захар’їна-Ґеда, описані ще 1898 року, коли на певних ділянках може “відображатися” біль від внутрішніх органів. Наприклад:
Біль від серця може відчуватись у грудях, лівій руці, шиї або лопатці.
Від шлунка у верхній частині живота (епігастрій).
Від печінки й жовчного міхура під лопаткою.
Це як сигнали, які мозок сприймає не там, де справжня проблема.
Як відрізнити неврологічний біль від серцевого?
Неврологічний біль посилюється в разі руху, повороту тулуба, глибокого вдиху. Болючу точку можна знайти під час натискання. Кардіограма нормальна, а тривати це може годинами або днями без динаміки.
Серцевий біль відчувається як тиснення, стискання і печіння за грудиною. Може посилюватися під час фізичних навантажень. Супроводжується задишкою, холодним потом. На кардіограмі помітні зміни.
Навіть якщо біль здається м’язовим, я завжди направляю пацієнта на ЕКГ. Спершу потрібно виключити серйозні проблеми з серцем це питання життя.
Які препарати застосовують і як вони працюють?
У всіх сучасних протоколах на першому місці зміна способу життя та когнітивно-поведінкова терапія, яка вчить розпізнавати негативні думки й замінювати їх на більш корисні, а також змінювати поведінку, щоб почуватися краще. Але коли цього недостатньо:
-
Антидепресанти. Зменшують сприйняття болю і покращують емоційну стійкість. Застосовують не тільки в разі депресії, а й для лікування хронічного больового синдрому, профілактики мігрені.
-
Протисудомні препарати. Впливають на нервові клітини, зменшуючи їх надмірну збудливість. Ефективні в разі невропатичного болю.
-
Міорелаксанти. Блокують надлишкове передавання імпульсів від спинного мозку до м’язів, розривають замкнене коло “біль спазм біль”. Застосовують в разі м’язових спазмів, тензивного головного болю. Обов’язково поєднувати з фізичними вправами, масажем.
-
Знеболювальні. Зменшують запалення, набряк і чутливість до болю.
Важливо: тривале безконтрольне вживання загрожує ерозивним гастритом і виразками, підвищує ризик серцево-судинних ускладнень та негативно впливає на хрящову тканину, яка є запорукою здорових суглобів. Приймати тільки коротким курсом за наявності органічної патології (наприклад, розтягнення зв’язок).
-
Вітаміни групи В. Підтримують роботу нервів, допомагають відновлювати їхню оболонку та покращують передавання сигналів.
-
Триптани. Ліки від мігрені, які впливають на рецептори серотоніну, звужують судини в мозку, зменшують запалення і послаблюють біль.
Дуже важливо приймати всі препарати саме в тій дозі й за тим графіком, що їх визначив лікар. Нерегулярне приймання чи самовільне зменшення дози може звести нанівець увесь ефект. Не можна припиняти лікування, щойно “стало легше”, саме тоді ризик повернення симптомів найбільший. Біль може повернутися, тривога посилитися, також може розвинутися хронічний больовий синдром. Тому лікування треба проходити повністю.
Як подбати про себе вже сьогодні?
-
Проведіть 10 хвилин у тиші з чашкою чаю без телефона, щоб мозок відпочив від інформаційного потоку.
-
Гуляйте пішки щодня щонайменше 60 хвилин наш хребет створений для руху, а не для статичних поз.
-
Плануйте відпочинок так само, як роботу. І навчіться казати “ні” нервова система не витримує постійного перенавантаження.
-
Знімати напруженість допомагають ведення щоденника, спілкування та емоційна підтримка, дихальні практики.
-
Не забувайте про регулярний чекап перевіряйте гормони щитоподібної залози (ТТГ), електроліти, біохімію крові та рівень вітаміну D. Іноді тривогу спричиняє саме гормональний дисбаланс, який легко коригується.
Стрес може запустити хронічний біль, а нервова система підтримує його. Добра новина: ці зміни зворотні. За правильної терапії вони зникають я бачу це щодня у практиці.
Здорова нервова система це не лише відсутність болю, а й повага до себе. Якщо ви впізнали себе, не чекайте подбайте про себе вже сьогодні. І будьте здорові!
Цей матеріал створено в межах спецпроєкту Gazeta.ua та фармацевтичної компанії Polpharma частини соціальної ініціативи “Люди допомагають людям”, спрямованої на підтримку медичної спільноти, відзначення її важливої ролі та посилення голосу тих, хто щодня піклується про здоров’я інших.