Експерт із захисту брендів із міжнародною практикою, ексдиректор департаменту експертизи торговельних марок Укрпатенту назвав ключові переваги Мадридської угоди для бізнесу
Українські бренди на глобальному ринку: статистика і реальність
Українські підприємці щороку подають близько 160 заявок на міжнародну реєстрацію торговельних марок. За оцінками WIPO, до кінця 2025 року очікується незначне зростання, однак сукупна частка українських заявників у загальносвітовому обсязі реєстрацій за Мадридською системою залишається низькою – менш як 1%.
Справа не лише в серйозних економічних викликах, а й в інерційності стереотипів, вважає Олексій Ткачук – експерт із захисту прав інтелектуальної власності та брендів із понад 13-річним досвідом і міжнародною практикою.
Українським підприємцям доводилося реєструвати торговельні марки окремо в кожній країні. Це вимагало значних фінансових і часових витрат. Наприклад, повна реєстрація бренду в 10 європейських країнах через національні процедури могла коштувати $30-50 тисяч і тривати від 2 до 5 років. Тому чимало бізнесменів ішли на ризик, виходячи на закордонні ринки без належного правового захисту.
З одного боку, поки ти реєструєшся в одній країні, в іншій твій бренд можуть захопити недобросовісні заявники, – пояснює Ткачук. – А з іншого – конкуренти можуть просто зайняти ринок
Що дала Україні Мадридська система
Мадридська система міжнародної реєстрації торговельних марок – один із ключових механізмів глобального захисту брендів, який дає змогу зареєструвати торговельну марку одночасно в десятках країн через єдину заявку, розповідає експерт.
Приєднання України до Мадридського протоколу на початку 2000 року відкрило прямий доступ до юридичного механізму захисту брендів у більш ніж 190 країнах світу.
Робота в Укрпатенті та інтеграція в систему WIPO
Олексій Ткачук, ставши директором департаменту експертизи торговельних марок Укрпатенту, протягом кількох років активно брав участь у робочих групах WIPO в Женеві, де представляв інтереси України та вивчав найкращі практики впровадження Мадридської системи в різних країнах.
Його методичні рекомендації з експертизи торговельних марок стали основним галузевим документом. Він перевів Укрпатент на нове програмне забезпечення, об’єднав базу відомства з базою даних WIPO, організував навчання українських експертів роботі з міжнародними заявками за новими стандартами.
У 2021 році департамент завершив підключення Укрпатенту до системи WIPO E-filling, що дозволило українським заявникам подавати міжнародні заявки через Мадридську систему безпосередньо, без необхідності в представниках. Це знизило витрати на 4060% і пришвидшило процес реєстрації в півтора раза.
Кейс “Нові продукти”: правовий захист у понад 70 країнах
Практичні результати реформ виявилися відчутними. Показовий приклад – досвід компанії “Нові продукти”, яка під консультативним керівництвом Ткачука отримала правовий захист своїх брендів на ринках ЄС, Північної Америки та Центральної Азії загалом у понад 70 країнах.
Олексій Ткачук обіймав посаду юриста з інтелектуальної власності в ТОВ “Нові продукти” з 2023 по 2025 рік, забезпечуючи міжнародний правовий захист ключових брендів компанії.
Він курував усі етапи реєстрації торговельних марок в Україні та за кордоном, вів міжнародне листування, консультував відділ маркетингу та брав участь у стратегічному плануванні IP-портфеля компанії.
Крім того, експерт організував моніторинг порушень із боку третіх осіб і зміг своєчасно та успішно захистити репутацію українського бізнесу від недобросовісних конкурентів в Італії, Молдові, Румунії, Грузії та Азербайджані.
Це дозволило “Новим продуктам” масштабувати експорт більш ніж у 20 країн та ухвалити рішення про будівництво другого заводу у Львівській області з чотирма сотнями нових робочих місць та інвестиціями на рівні $1520 млн.
Як бізнесу ефективно використати Мадридську систему
Для ефективного використання Мадридської системи в інтересах бізнесу Олексій Ткачук радить застосовувати комплексний підхід, який включає стратегічне планування, правову підготовку та грамотний супровід процесу реєстрації.
Перше, що має зробити бізнес, – провести аудит своїх інтелектуальних активів і визначити пріоритетні ринки для захисту, – говорить експерт.
Компанії необхідно зареєструвати базову торговельну марку в Україні – це обов’язкова умова для подання міжнародної заявки через Мадридську систему; провести попередню перевірку на схожість у країнах планованої реєстрації, щоб уникнути відмов; визначити перелік товарів і послуг згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг, а також оцінити бюджет.
Базовий збір WIPO становить 653 швейцарські франки, плюс індивідуальні збори країн (зазвичай у сумі $3-5 тисяч за 10-15 країн).
Чому критично важлива якість базової заявки
Експерт радить приділяти особливу увагу якості базової української заявки, адже саме на неї спиратимуться всі подальші міжнародні реєстрації. Дуже важливо правильно зазначити товари й послуги, оскільки після подання міжнародної заявки помилки вже неможливо буде виправити.
Торговельну марку потрібно поновлювати кожні 10 років, моніторити ринок на предмет порушень, активно використовувати в бізнесі, інакше її можуть оскаржити через невикористання, – нагадує Ткачук.
Комплексна IP-стратегія як інструмент масштабування
Крім того, експерт радить вибудувати комплексну IP-стратегію, до якої мають увійти не лише реєстрація торговельних марок, а й захист комерційних таємниць, патентування унікальних рішень та використання географічних зазначень для регіональних брендів. Це мінімізує ризики правових конфліктів.
Мадридська система як стратегічний крок для України
Олексій Ткачук підкреслює, що приєднання України до Мадридської системи – це не просто технічна зміна процедури, а стратегічний крок, який відкрив світові ринки для українських брендів.
В умовах глобальної конкуренції правовий захист інтелектуальної власності стає критичним чинником успіху, і Мадридська система надає для цього всі необхідні інструменти.