Російський нафтовий сектор переживає значні труднощі, зіштовхнувшись із падінням експортних цін та зростаючими логістичними проблемами. Країна-агресорка отримує за свою нафту менше, ніж будь-коли за останні місяці. Спроби компенсувати втрати обсягами наштовхуються на серйозні перешкоди.
Наразі експортери російської нафти отримують лише трохи більше 40 доларів за барель при відвантаженні з основних портів, включно з Балтійським, Чорним морем та Козьміно. За останні три місяці вартість чорного золота, що надходить з Росії, скоротилася на 28%.
Додаткового удару по доходах завдали санкції США, запроваджені у жовтні проти ключових державних нафтових компаній. Ці заходи значно звузили коло потенційних покупців, змушуючи Росію продавати сировину зі значними знижками. Ситуація ускладнюється загальним ослабленням світового нафтового ринку: еталонна марка Brent вперше з травня опустилася нижче 60 доларів за барель через надлишок пропозиції.
У відповідь на падіння цін, Москва намагається нарощувати фізичні обсяги експорту, щоб компенсувати втрати. З серпня морські відвантаження російської нафти справді зросли приблизно на 28%. Однак цей шлях виявляється дедалі менш ефективним, оскільки знайти покупців для додаткових обсягів стає вкрай складно.
Значна частина танкерів, завантажених російською нафтою, простоює в морі, не маючи змоги розвантажитися. Це створює додатковий тиск на ціни та підриває експортні доходи. Ситуацію загострює зміна логістики: через скорочення закупівель з боку Індії, російські танкери тепер змушені йти довшими маршрутами до Китаю.
Збільшення тривалості маршрутів уповільнює обіг флоту та призводить до накопичення надлишкових обсягів нафти в морі, рівень яких досяг максимуму за останні два з половиною роки. Таким чином, російський нафтовий експорт зіштовхується з потрійним ударом: зниженням цін, обмеженнями через санкції та серйозними логістичними проблемами, що лише посилюються додатковими зовнішніми ризиками.