Литва реагує на мінливий геополітичний ландшафт, активно переглядаючи свою стратегію національної безпеки. Чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну країна підтверджує свої попередні оцінки загроз та готується до потенційної ескалації. Новий документ відображає погіршення безпекової ситуації в регіоні.
Заступник міністра національної оборони Кароліс Алекса підкреслив, що агресія Росії лише підтвердила вже існуючі висновки попередньої стратегії, ухваленої за кілька місяців до вторгнення. Він зазначив, що безпекова ситуація в Литві значно погіршилася. В умовах цих змін країна визнає нагальну потребу в адаптації оборонних підходів.
Основними стовпами оборони залишаються потужні військові сили, стійкість суспільства та міцні зв’язки з союзниками. Оновлена стратегія акцентує увагу на всебічній підготовці держави та її населення до захисту під час війни. Вона чітко визначає екзистенційну загрозу з боку Росії, яка продовжує застосовувати військову силу та відновлювати свій потенціал навіть на тлі війни в Україні.
Кароліс Алекса прогнозує зростання ймовірності військового конфлікту до 2030 року. Член парламентського Комітету з національної безпеки та оборони Лаурінас Кащюнас додав, що деякі західні експерти вважають, що Росія може бути готова до агресії навіть раніше. Москва вже активно накопичує військову техніку, що свідчить про її наміри.
Стратегія робить особливий акцент на збройній обороні та формуванні військової дивізії. Вона також передбачає зміцнення національної стійкості та посилення союзницького стримування. Присутність американських військ у регіоні є ключовим елементом цих зусиль.
Серед конкретних положень оновленого документа – розвиток національної стійкості та значне збільшення оборонного бюджету. Планується підвищити витрати на оборону до 5-6% від ВВП. Це підкреслює рішучість Литви зміцнити свої оборонні можливості на тлі зростаючих загроз.