Президент США створив свою Раду миру, але коли і де це дасть перші результати та що вона може принести Україні, – розбиралася Gazeta.ua.
22 січня у Давосі представники і лідери 19 держав підписали Хартію про Раду миру (Board of Peace). Це були Саудівська Аравія, ОАЕ, Йорданія, Монголія, Туреччина, Узбекистан, Бразилія, Аргентина, Пакистан, Індонезія, Казахстан, Марокко, Катар, Болгарія, Угорщина, Азербайджан, Бахрйен, Вірменія, Косово.
“Рік тому світ був охоплений вогнем, – заявив Дональд Трамп на церемонії. – Ми досягнемо миру в всьому світі. І ми всі зірки”.
Щодо присутності лише 19 лідерів американський президент не сумує: хтось не встиг, комусь потрібна ратифікація парламенту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Шматочок Гренландії і трохи Венесуели”: Маск висміяв Раду миру Трампа
Коріння і насіння
Уперше Рада миру з’являється у мирному плані з 20 пунктів по Близькому сходу. План був схвалений у листопаді 2025 року Радбезом ООН і надає мандат, у тому числі, на Сили стабілізації, лише у Газі. 22 січня це підтвердив представник ООН Роландо Гомес.
Натомість у Статуті Ради миру сказано: це “міжнародна структура, задача котрої – “забезпечувати стабільність і мир в усіх регіонах світу”.
Юридично Рада не може вийти за межі мандату ООН, зауважив професор міжнародного публічного права Ексетерського університету Аурел Сарі (Aurel Sari).
Трамп під виглядом Ради створив щось інше
Мандат у Ради миру за резолюцією Радбезу ООН завершується 31 січня 2027 року. Тоді як у Статуті йдеться про три роки членства, тобто, до 2029-го. Очевидно, Трамп під виглядом Ради створив щось інше. Бо мінімуму трьох членів, котрих, за Статутом, достатньо для запуску її роботи, замало для міжнародної структури, наголосив Сарі.
Що ж це може бути?
Світ для Донні
Головою Ради миру є Дональд Трамп. Він має вирішальний голос при ухваленні рішень та право призначати наступника. Якщо країна захоче продовжити членство у Раді, має тут і зараз заплатити один мільярд доларів США.
Він може призначити наступником голови Ради миру себе і залишитися у великій політиці
Три роки – саме стільки залишилося Дональду Трампу у Білому домі. Він може призначити наступником голови Ради миру себе і залишитися у великій політиці.
Можливо, тому Франція, Італія, Велика Британія поки не приєднаються до Ради миру. Скандинавські країни насторожені щодо участі Росії, котра була запрошена однією з перших. Словенія зауважила – Рада миру ризикує підірвати світопорядок.
Новий світопорядок?
Адже якщо Рада і діятиме за міжнародним правом, то у порядку, передбаченому Статутом. Цей порядок ще не розроблений. Утім, у Статуті сказано: він передбачатиме “розробку і розповсюдження найкращих практик, котрі можуть застосовуватися державами і спільнотами, що прагнуть миру”. Серед них можуть бути і “спеціальні операції”.
Рішення Ради втілюватиме у життя Виконавчий комітет. Його очолив держсекретар США Марко Рубіо. Крім нього, до Виконкому увійшли спецпредставник Трампа на Близькому сході Стів Віткофф, радник президента США і його зять Джаред Кушнер, президент Світового банку Аджай Банга, експрем’єр Британії Тоні Блер і підприємець Марк Роуен.
Виконавчий комітет, за попередніми даними, куруватиме ще не створену Виконавчу раду Гази і Стабілізаційні сили. Останні гарантуватимуть безпеку у перехідний період, тобто, йдеться про збройний контингент.
А ще Рада миру матиме свої рахунки, печатку і право укладати міжнародні угоди. Зокрема – фінансові.
Навколо мільярда
Не випадково чинний президент США запустив суто політичну, на перший погляд, ініціативу на економічному форумі. Перший мільярд він уже здобув – у Путіна.
Хоча чинний господар Кремля досі не погодився увійти до Ради миру, мільярд доларів він готовий віддати хоч зараз. Але – із “заморожених” у США російських активів. Решту котрих хоче собі на відновлення “у зоні “СВО”.
Якщо “вигорить” схема Путіна, Росія не заплатить за агресію, а поверне собі кошти
Ця перекреслює пропозицію українського президента передати “заморожені” кошти Україні. Але ілюструє, як Рада миру може використати фінанси. Якщо “вигорить” схема Путіна, Росія не заплатить за агресію, а поверне собі кошти, за котрі відновить захоплену у нас територію. Та це станеться лише в обмін на згоду Путіна на мирний план Трампа по Україні.
Для нас Рада миру є викликом, на який доведеться відповідати, вважає політолог Вадим Денисенко.
“Якщо це допомагає в мирному процесі – ми вступаємо, не допомагає – не вступаємо”, – наголосив він.
Питання Трампа і його критиків для України – в тому, хто першим запропонує результативний план. Чинний президент США натякнув, у нього є: “Ми будемо робити все, що захочемо. “Якщо ХАМАС не роззброїться, ми його зметемо”.
Повернення політичної волі
Тож якщо Рада миру Трампа здатна запропонувати не красиву риторику, а жорстку рамку відповідальності, вона може стати одним із небагатьох реальних шансів змінити хід подій, зокрема, в Україні, пояснив Gazeta.ua президент Женевського центру дипломатії та врегулювання конфліктів (GCDCR) і член Ради правління Інституту стратегічних ризиків та безпеки (ISRS) Микола Волківський.
Водночас, для Близького сходу Рада миру видається майданчиком для прагматичного балансування інтересів. Для України цього замало.
“Вона може: зафіксувати відповідальність агресора, а не розмити її, також перевести дискусію з абстрактних “мирних планів” у площину гарантій безпеки і поставити питання війни як фактору глобальної економічної нестабільності, що тут, у Давосі, розуміють особливо добре”, – зауважив експерт.
Бо мир, побудований лише на балансі сили без урахування довгострокової безпеки може виявитися паузою, а не рішенням, застеріг Волківський.