Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо. За закон проголосували 298 народних депутатів.”Документ дає можливість залучити фінансову допомогу від ЄС на загальну суму до 90 млрд євро у 2026–2027 роках. Ці кошти будуть розподілені на покриття дефіциту держбюджету, забезпечення макроекономічної стабільності та посилення оборонно-промислового потенціалу”, – пояснили в Верховній Раді. Володимир Зеленський невдовзі після голосування у ВР висловив подяку усім парламентарям, які оперативно ратифікували угоду. “Ці кошти посилять нашу стійкість і допоможуть захищати життя наших людей, відновлювати зруйноване після російських ударів та обороняти нашу незалежність. Одне з найбільш важливих голосувань, яке демонструє конструктивність нашої спільної роботи й готовність чути одне одного. Єдність в Україні це те, що завжди працює на Україну”, – написав Зеленський. Також президент України висловив подяку європейським партнерам за готовність бути з Україною та дієво допомагати її захисту, дипломатії та відновленню. “Україна на повну силу захищає Європу, і повноцінна підтримка України обов’язково посилить і всю Європу”, – запевнив Зеленський. Перед голосуванням міністр фінансів Сергій Марченко пояснив з трибуни парламенту умови угоди з ЄС. За його словами, 60 млрд євро з цієї суми підуть на посилення оборонно-промислового потенціалу України, а 30 млрд євро – це бюджетну підтримка. “На сьогоднішній момент ми маємо розподіл на цей рік – 28,3 млрд євро – на закупівлю озброєння, 16,7 млрд євро – на забезпечення макрофінансової підтримки, з яких 8,35 млрд євро – це макрофін, а 8,35 млрд євро – це Ukraine Facility”, – розповів Марченко. Він додав, що сама угода передбачає обмежене право вимоги за цим кредитом. “Тобто Україна буде виплачувати цю позику лише у разі, якщо Росія здійснить репарації і за рахунок цих репарацій буде здійснювати цю позику”, – пояснив міністр. Раніше президент України Володимир Зеленський вніс у ВР законопроєкт про ратифікацію кредитної угоди з ЄС, свідчить картка законопроєкту №0376.Як зазначається у пояснювальній записці, документ визначає рамки “для залучення коштів у межах загальної суми до 90 млрд євро, у тому числі в рамках макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України”.”Укладення та подальше набуття чинності угодою про позику і меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволить Україні у 2026–2027 роках залучити від Європейського Союзу до 90 млрд євро фінансового ресурсу для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу”, – йдеться у тексті пояснювальної записки. Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 млрд євро, що розподіляється на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 млрд євро) – спрямовується на закупівлюозброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 млрд євро) – спрямовується на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 млрд євро надається безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 млрд євро – додатково через механізм Ukraine Facility.Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зранку 28 травня законопроєкт має розглянути Комітет Верховної Ради України з питань євроінтеграції. Після його планують винести на голосування.Він звернув увагу на велику частину податкових зобовʼязань, які на себе бере Україна.Про зобов’язанняЗа словами Железняка, виплата всіх трьох траншів (загалом до €8,35 млрд) залежить, зокрема, від: демократія та верховенство права – підтримувати ефективні демократичні механізми, багатопартійний парламентаризм, права людини (зокрема меншин) і боротьбу з корупцією.Позитивна оцінка Комісії виконання макроекономічних і структурних умов політики.Незворотність антикорупційних заходів – не скасовувати заходи, вжиті в межах інструментів підтримки ЄС чи МВФ.Незалежність центрального банку та впровадження передових практик управління держпідприємствами й банками.Прозорість і звітність – щокварталу/щомісяця подавати Комісії макроекономічні та фінансові дані.Умови для отримання грошейЯк відмітив Железняк, гроші виплачуються трьома траншами, і перед кожним Україна має виконати набір дій за трьома напрямами: мобілізація доходів, ефективність видатків, управління держфінансами.1-й транш (€3,2 млрд):законопроєкти (внесення) про скасування пільги з оподаткування міжнародних посилок і про оподаткування доходів через цифрові платформи;Продовження військового збору 5% на 3 роки (мінімум +140 млрд грн/рік);Оновлена Стратегія управління держфінансами; новий Митний кодекс до Кабміну;Призначення постійного голови Держмитслужби.2-й транш (€3,7 млрд):закони про оподаткування цифрових платформ, скасування пільги для посилок, систему оцінки майна;Узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС проти ухилення (2016/1164);Дорожня карта та план покращення дотримання податкових вимог (ПДВ);Бюджетна декларація на 2027–2029; огляди витрат бюджету у 2026;Призначення Радою трьох експертів до комісії з відбору правління Рахункової палати.3-й транш (€1,45 млрд):реформа пільгового податкового режиму (мінімум +70 млрд грн/рік) та спрощення адміністрування ПДВ;Подальше узгодження корпоративного податку з Директивою 2016/1164 (статті 5–9);Проєкт держбюджету на 2027; нова Стратегія публічних закупівель; концепт-нота щодо оборонних закупівель;Реформа Держаудитслужби, 10 нових аудиторських комітетів, нові стандарти внутрішнього аудиту;Ухвалення Радою нового Митного кодексу та технічних вимог до митних ІТ-систем. Також, як відмітив нардеп, один із пунктів передбачає зміну третьої групи ФОП. Умова 2-го траншуПрийняття Радою закону щодо скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони.Умови 3-го траншуПодати до Ради пропозицію щодо закону, що запроваджує заходи щодо реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить додаткові надходження щонайменше 70 млрд гривень на рік, зокрема: заходи з протидії ухиленню від оподаткування для запобігання штучному дробленню бізнесу з метою дотримання критеріїв перебування на пільгових режимах оподаткування;обмеження на повторний перехід субʼєктів господарювання на спрощену систему оподаткування після їх переходу на загальну систему оподаткування;запровадження диференційованих ставок податку для платників податків третьої групи залежно від виду економічної діяльності;кроки щодо узгодження з Директивою Ради 2006/112/ЄС. Нагадаємо, 23 квітня ЄС розблокував кредит для України на €90 млрд, а також остаточно схвалив 20-й пакет санкцій проти РФ.Згодом повідомлялося, що Україна може отримати перші кошти в межах нової фінансової допомоги Європейського Союзу обсягом €90 млрд вже у травні-червні 2026 року.
28/05/202628/05/2026Автор Олександр Ковальчук