Після офіційного визнання Штатами припинення мирних переговорів до цієї справи активніше долучається Європа. Брюссель і Москва встигли обмінятися кількома суперечливими сигналами та скликали союзників обговорити, як бути далі.
В інтригах нових переговорів розбиралася Gazeta.ua.
Розвідка боєм: Кая Каллас висуває жорсткі ультиматуми Кремлю
Америка не лише відійшла від переговорів по Україні, а й посольство у Києві евакуює, повідомила 28 травня Висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. Штати спростували тільки евакуацію, тож Каллас фактично розпочала “розвідку боєм” перед можливими переговорами з росіянами.
Її стартові тези:
– переговорників не треба, є офіційна представниця Євросоюзу;
– Росія має обмежити свою армію та вивести війська з Молдови (Придністров’я) та з Грузії (Південна Осетія, Абхазія).
Вимоги по збройному контингенту можуть містити “шпильку” у бік Штатів по Сектору Гази та по іранському кейсу. Тим паче, американці зараз – у Москві.
Путін орієнтується лише на прямий діалог зі Штатами
Таємні торги під Кремлем: Путін шукає прямий діалог із Вашингтоном
У Росії стартувала безпекова зустріч високих представників. Гостей з-за океану зацікавила участь Ірану – шанс обговорити деталі мирної угоди напряму. Можливо, чинного президента США Дональда Трампа не влаштовує посередництво Пакистану.
Чи підніматиметься питання України? Gazeta.ua раніше писала про спроби Штатів роз’єднати український та іранський кейси і про намагання Росії утримати цю зв’язку. Перед безпековою зустріччю у Москві президент РФ Володимир Путін обговорив війну з президентом Казахстану, де перебуває з візитом. Касим-Жомарт Токаєв нині один із фаворитів китайського лідера Сі Цзіньпіна й одночасно важливий фігурант проєкту “Сила Сибіру-2”, просунути котрий росіянам не вдалося під час останньої поїздки до Пекіна.
Далі Путін проведе саміт Євразійського економічного співтовариства (ЄАЕС), де обговорить як безпеку, так і Вірменію. Виходячи з коментаря його помічника з питань зовнішньої політики Юрія Ушакова, Росія очікує реакцію США на “рекомендації у зв’язку з ударами по Києву”. З Європою, за його словами, “звісно, є про що говорити”.
Тобто, Путін орієнтується лише на прямий діалог зі Штатами, можливо, за участі чи посередництва Китаю. В реальність виходу Європи на серйозні переговори найближчим часом у Кремлі не вірять.
Ядерна парасолька та запит на перемир’я: Київ шукає захисту в ООН та ЄС
Не всі у це вірять і в ЄС. Зокрема, з Норвегії надійшли сигнали про готовність перейти під ядерну “парасолю” Франції.
Занепокоєні і в Києві, де днями міністри закордонних справ країн Євросоюзу неформально обговорили можливі переговорні тези. Судячи з заяви українського головного дипломата, міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, наша сторона більше покладається на посередництво ООН: запит на перемир’я з РФ по одному з напрямків (порти, аеропорти, енергетика).
Про гостроту ситуації ввечері 27 травня заявив президент України Володимир Зеленський, коментуючи свій лист Дональду Трампу і Конгресу США: просить ракет для ППО і ліцензію на їх виготовлення: “На нас чекає тяжка зима… Росія не зупиниться”.
Ми можемо заплатити, додала надзвичайний і повноважний посол України в США Ольга Стефанишина.
У підтексті: ППО єдина залежить від Америки, без ракет наша країна, м’яко кажучи, менш захищена.
Європейські джерела західних ЗМІ сигналізують про розгубленість ЄС по переговорах
Дипломатичний тупик: Європа шукає посередників під погрозами з Калінінграда
Європейські джерела західних ЗМІ сигналізують про розгубленість ЄС по переговорах. Каллас єдина, котра хоча би сформулювала якусь позицію. У Кремлі з неї поглузували. Одночасно Європа шукає переговорників. Як такі запропонували себе президент Фінляндії Александр Стубб та прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.
Жоден з них не має одностайної підтримки, принаймні, на час написання статті. За словами речника президента РФ Дмитра Пєскова, жодних пропозицій від європейців по переговорах досі не надходило. Дипломатичну паузу заповнюють Кая Каллас і погрози Москви “застосувати весь спектр засобів” у разі атаки на Калінінград.
Можливо, у Європі сподіваються пережити весняну переговорну кризу так, як і осінню 2025 року, – перечекати, доки Трамп устане з правої ноги. Такому оптимізму заважає Іран: Вашингтон і Тегеран “нікуди не поспішають”, зауважив один із обізнаних дипломатів.
Локальне перемир’я є проблемним
Прогнози до 2030 року: мільярдні кредити Брюсселя та мовчазне членство в ЄС
Невизначеність у переговорах підживлює песимістичні прогнози про війну “ще 10 років” (колишня канцлерка ФРН Ангела Меркель) або “мінімум 2-3 роки” (західні ЗМІ). Якщо виходити з планів, котрі озвучив Зеленський у Швеції 28 травня про закупівлю винищувачів, до 2030 року бойові дії не будуть припинені.
28 травня, щоправда, Верховна Рада України ратифікувала угоду з ЄС про кредит у 90 млрд, тож гроші будуть. Але – виключно на оборону.
Локальне перемир’я, про досягнення якого говорив Сибіга, є проблемним, зауважив політичний експерт Олександр Леонов. Хто і як контролюватиме його дотримання, що буде у разі порушень. Натомість експерт вважає позитивною активнішу роль Європи у переговорах: завдяки їй після Саміту миру у Швейцарії та під час перезапуску перемовин Трампом вдалося вивести на обговорення важливі для України питання. Зокрема, про гарантії безпеки.
На його думку, запрошення України на неформальний саміт МЗС ЄС на Кіпрі само по собі є “достатньо серйозним сигналом”, зокрема, підготовки до “мовчазного” членства нашої країни в Євросоюзі. Водночас важливо, чи будуть “на виході” заяви про посилення економічного тиску на Росію.
“Останні удари РФ не мали логіки… Але показовою стала різка відповідь Європи на них і на ядерні погрози Путіна. Раніше він достатньо активно продавав страх. Тому важливо виробити чіткий план і не зважати на російські погрози”, – наголосив експерт.