Один “Шахед” показав, що Європа не здатна ані захистити себе, ані припинити фінансування агресії РФ – ЗМІ

Бурхлива словесна реакція Європи на інцидент з російським дроном в Румунії демонструє не так агресивність Росії, як слабкість і лицемірство країн Заходу.

Російська атака минулої ночі була відносно незначною – лише 147 безпілотників, з яких Україна нейтралізувала 138. Це “мізерна кількість”, якщо порівнювати з деякими попередніми атаками, коли РФ запускала понад 1,5 тисячі дронів за добу, зазначає автор публікації. Про це на сторінках The Telegraph пише британський журналіст та історик Овен Метьюз.

Один з цих дронів залетів в повітряний простір НАТО та влучив у житловий будинок, поранивши двох людей. За цим послідував кошик словесних обурень на адресу Росії – від керівників самої Румунії до генсека НАТО.

Найбільш войовничим був президент Чехії Петр Павел, який закликав НАТО “показати зуби”. Політик закликав відрізати Росію від інтернету, а її банки – від глобальної фінансової системи. Також пропонується збивати російські літаки, що порушують повітряний простір НАТО.

Однак журналіст зауважує, відрізати Росію від інтернету можуть тільки США, а не Європа, російські банки і так під санкціями, а правила НАТО давно дозволяють збивати літаки-порушники.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський заявив про загрозу нового ракетного удару Росії

Окрім того, Метьюз зауважує, що доки європейські лідери вправляються у гучних заявах, вони ігнорують два принципові факти. Перший, на думку журналіста, полягає в тому, що Румунія, очевидно, не була ціллю атаки, і дрон впав на її території через збій навігаційного обладнання. Якби Кремль хотів атакувати НАТО, він би обрав своєю ціллю логістичні вузли в Польщі, або слабко захищені країни Балтії, переконаний журналіст.

“Не дивно, що Кремль регулярно ігнорує європейські протести як лицемірне гавкання”, – резюмує журналіст.

Друга проблема полягає в тому, що навіть після 20 пакетів санкцій і публічних обурень діями РФ саме Європа залишається головним спонсором російської агресії проти України. Метьюз зокрема перераховує приклади того, як європейські країни продовжують в значних обсягах купувати російський газ, нафту та нафтопродукти.