ЗСУ вкотре продемонстрували здатність бити далеко, що заздалегідь підважило позиції росіян у можливих тристоронніх консультаціях із США та Саудівською Аравією у Санкт-Петербурзі.
Європа зробила свій хід одразу двома фігурами у різних напрямках. Що насправді відбувається за лаштунками зустрічей 3 червня, розбиралася Gazeta.ua.
Вибухова середа: як чорний дим над Петербургом зіпсував пафос Путіна
Гігантський стовп чорного диму замість білої ночі став символом цьогорічного Петербурзького економічного форуму, який розпочав роботу 3 червня. Захід мав бути пафосним: участь російського диктатора Володимира Путіна та міністра енергетики Саудівської Аравії, президентів Танзанії та Узбекистану. Фішкою стала американська делегація – вперше за 8 років.
Гості з-за океану прибули із зовні нейтральною місією – голова Федеральної комісії США з образотворчих мистецтв Родні Мікс Кук має поспілкуватися з російськими діячами культури. Але він відвідав пленарне засідання, де Путін виголосив промову з політичними акцентами. В американців міг бути й інтерес поспілкуватися з представниками Саудівської Аравії – ніч на Близькому Сході теж була вибуховою. Плюс – скандал у спецслужбах.
Дві голови за одну добу: Трамп і Нетаньягу зачищають нацрозвідки
Після сварки з ізраїльським прем’єром через обстріл Лівану 1 червня, не погоджений зі США, Дональд Трамп раптом призначив директора Федеральної агенції житлового фінансування Вільяма Пулте виконуючим обов’язки глави Нацрозвідки замість Тулсі Габбард. Президент пояснив кадрове рішення так: “Має глибокий досвід управління найбільш чутливими питаннями в Америці – безпекою і надійністю ринків”.
Крім агенції, Пулте також очолює дві державні іпотечні установи: “Фанні Мей” і “Фредді Мак”, тож не мав досвіду ні у розвідці, ні у війні, ні в геополітиці. Однак агенція Bloomberg акцентує на відданості Пулте Трампу: у Білому домі відзначають його звичку обговорювати службові справи переважно із самим президентом. За кілька годин нового головного розвідника було призначено і в Ізраїлі. “Моссад” очолив син білоруських емігрантів Роман Гофман.
Лояльність замість професіоналізму: чим загрожують казки і правда про Гофмана
“Це історичне призначення, адже вперше таку високу посаду обіймає репатріант зі СРСР”, – наголосив радник канцелярії прем’єра Ізраїлю Дмитро Гендельман.
Гофман, як і Пулте, не має досвіду роботи у розвідці, оскільки є кадровим військовим. Єдина перевага – лояльність Біньяміну Нетаньягу. Гофмана мали призначити ще у 2025 році, але це оскаржували у Верховному суді Ізраїлю кілька громадських організацій та чинний на той момент глава “Моссад” Давід Барнеа. Призначення двох лояльних керівників нацрозвідок без досвіду свідчить, що у кризі 1 червня і Трамп, і Нетаньягу звинувачують спецслужби. Тож особиста відданість стає важливішою за професіоналізм. Це небезпечна ситуація, котра послаблює розвідки США та Ізраїлю, а отже, їхній вплив на Близькому Сході.
Штатам важливо прозондувати ґрунт щодо позиції Путіна і Саудівської Аравії по Ірану
Подвійні консультації: далекобійні санкції Києва та раптовий візит генсека НАТО
За таких умов Штатам важливо прозондувати ґрунт щодо позиції Путіна і Саудівської Аравії по Ірану. З огляду на близькість президентів Узбекистану і Танзанії до Китаю, можна очікувати й на сигнали від Сі Цзіньпіна по Близькому Сходу. І – по Україні. Москва зацікавлена вирішити два питання одним махом, розмінявши Іран на Україну. Підхід імпонує Трампу, який посилює бізнес-крило у своєму оточенні.
Українські удари по Петербургу, які не могли бути здійснені без розвідданих від партнерів, є красномовним нагадуванням Путіну про альтернативу. Президент Володимир Зеленський назвав їх “далекобійними санкціями”. У відповідь росіяни пообіцяли “відплату” і наголосили на її системності. І тут несподівано у Київ прибув генсек НАТО для зустрічі з Зеленським.
На постійному зв’язку: чому Зеленського не втішили мільярди Марка Рютте
Марк Рютте привіз усю Раду “Україна – ЄС”, але Зеленському від того було мало втіхи. На спільному брифінгу президент України говорив про гроші: “якщо їх немає під поставки зброї, доведеться чекати до 2030 року, бо це черги, котрими поступилися партнери”. Він окреслив обсяг: $40-50 мільярдів на рік, які Київ уже десь знаходить, але це нестабільно. Натяк красномовний – Альянс мав би забезпечити стабільне фінансування.
“Аякже, – відгукнувся Рютте, – ми якраз про це дуже активно дискутуємо”.
Наразі, за його словами, основне питання – справедливий розподіл (відрахувань). Утім, за PURL $6 млрд вже є. Тобто стабільних коштів Зеленський від НАТО не отримає, хоча це могло би вирішити дефіцит PAC-3 для ППО. Нагадаємо, Київ намагається “протиснути” певний відсоток від членських внесків країн Альянсу на свою оборону. Судячи з йогольної реакції на слова Рютте про “непохитну підтримку”, поки ясності у цьому питанні немає. Але є запрошення на саміт НАТО в Анкарі.
У Москві видихнули з полегшенням
Привіт із минулого: Шредер у Москві та велика гра неформальних переговорів
У Москві видихнули з полегшенням. Чорний ранок у Петербурзі вразив навіть російських нацболів. Доки Київ стріляє, у нас лише говорять про нарощування виробництва зброї, нарікали вони у прокремлівських пабліках. Але сигнали з Києва декому підняли настрій у Північній Пальмірі: Путін зустрівся з колишнім канцлером Німеччини Герхардом Шредером. Саме його Кремль хотів би бачити переговорником від Європи.
Шредер міг привезти сигнали від ЄС Путіну, а Рютте – Зеленському. Результатів могли очікувати і в Китаї, і в США. На користь цієї версії свідчить заява Дональда Трампа про готовність Ірану відмовитися від розробки ядерної зброї. Зеленський натякнув – чекає американських переговорників у Києві “скоро”. Це прямо свідчить про інтенсивні неформальні, але предметні консультації між США, Китаєм, Росією та Європою по безпеці. Котрі, як завжди, спробує обвалити Путін, що готується 4 червня дати велику пресконференцію.