Археологи під час підготовчих робіт до будівництва атомної електростанції Sizewell C у графстві Саффолк виявили рідкісну довгу огорожу часів неоліту, яку звели близько 3800 року до нашої ери. Наукове датування показало, що пам’ятці майже 5800 років.
Розкопки проводили фахівці Оксфордської археологічної установи Котсуолд. Вони виявили прямокутну земляну споруду розміром приблизно 50 на 20 метрів, яка майже повністю зникла через багатовікову ерозію, повідомляє Heritage Daily.
Неолітичний період у Великій Британії тривав приблизно з 4000 до 2500 року до нашої ери. Саме тоді місцеві громади перейшли до землеробства, почали розводити свійських тварин, виготовляти кераміку та споруджувати масштабні церемоніальні комплекси. Довгі огорожі належать до найдавніших таких пам’яток і трапляються вкрай рідко.
Роботи ускладнювалися тим, що рови пам’ятки сильно постраждали від ерозії та впливу кислих ґрунтів. Археологи визначали межі споруди за незначними змінами кольору, структури та щільності ґрунту. Додаткові труднощі створювали зимові дощі, які затоплювали розкоп.
Спочатку дослідники припускали, що натрапили на довгий курган. Однак знайдені всередині ями від стовпів свідчать, що центральна частина залишалася відкритою й не підтримувала насип. Відсутність поховальних решток також підтвердила, що споруда є саме довгою огорожею.
Для визначення віку пам’ятки науковці застосували метод оптично стимульованої люмінесценції. Він дає змогу встановити, коли мінеральні зерна востаннє перебували під сонячним світлом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи встановили назву корабля, що затонув біля берегів Англії майже 400 років тому
Результати дослідження показали, що рови викопали в ранньому або середньому неоліті близько 3800 року до нашої ери. Водночас верхні шари їхнього заповнення сформувалися вже в ранню бронзову добу, що свідчить про збереження пам’ятки в ландшафті протягом багатьх століть.
Під час розкопок археологи також знайшли невелику кількість кераміки, яка належить до раннього неоліту та раннього залізного віку, а також 31 оброблений крем’яний артефакт. Попри те, що крем’яні вироби не вдалося точно датувати, вони характерні для подібних пам’яток, де зазвичай знаходять небагато археологічних матеріалів.
На думку дослідників, відкриття допоможе краще зрозуміти доісторичний ландшафт навколо Сайзвелла та сусіднього Лейстона. Цей район уже відомий численними свідченнями неолітичної діяльності.
Археолог-аматор Вольфганг Херкт виявив скарб кельтських монет у землі Бранденбург на північному сході Німеччини.
41 золоту монету створили понад 2 тис. років тому. Це перший відомих кельтський золотий скарб у Бранденбурзі.