Форма “добрий день” є давнішою в українській мові.
Агатангел Кримський та Сергій Єфремов у “Російсько-українському словнику” 1924-1933 років наголошували на цій формі. Вказували приклад із народної мови: “Яка пишна молодиця, і добридень не каже!”, пише кандидат філологічних наук Олександр Скопненко у блозі для BBC.
Фразу “желать доброго дня” переклали українськими виразами “на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися”. Привітання “добрый день” переклали як “добридень”.
Мовознавці вказували, що “добрий день” у народі казали в будь-яку частину доби. Кримський та Єфремов писали, що “добрий ранок” кажуть лише інтелігенти. Форму “доброго дня” вони не згадують.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому неправильно казати “моя автобіографія” – 30 виразів, у яких часто роблять помилки
Форма привітання “доброго дня” виникла в українській мові під російським впливом. Наполягати на використанні лише її не потрібно.
Філологиня Юлія Мороз пояснила, як правильно вживати слова “відносини”, “взаємини”, “стосунки”, “зносини”. Слово “зносини” вживають рідко. Його використовують щодо стосунків між країнами. Мовознавці радять все одно використовувати слово “відносини”.