Франція, Німеччина та Британія готують власний формат переговорів з РФ щодо України – NYT

Home Новини звідусіль Франція, Німеччина та Британія готують власний формат переговорів з РФ щодо України – NYT

Франція, Німеччина та Велика Британія (Е3) готують спільну позицію щодо майбутнього врегулювання війни Росії проти України. Європейські країни побоюються, що Вашингтон і Москва можуть домовитися без їхньої участі. Тому дипломати трьох держав працюють над альтернативним форматом, який має гарантувати Європі місце за столом переговорів.

Про це пише The New York Times із посиланням на п’ятьох європейських чиновників.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Німеччині напередодні вторгнення допускали швидку поразку Києва – Джонсон

За словами співрозмовників NYT, розробкою формату передусім займаються Франція та Німеччина. Велика Британія діє обережніше через побоювання загострити відносини з президентом США Дональдом Трампом.

Європейські чиновники припускають, що наступні переговори з Росією, ймовірно, очолюватимуть США. Водночас Європа прагне гарантій, що жодні домовленості між Вашингтоном і Москвою не ухвалюватимуть без її участі.

Європейські країни розглядають війну в Україні як питання, критично важливе для власної безпеки. За словами директора дослідницького центру “Карнегі” Олександра Габуєва, ставки для Європи надзвичайно високі, адже можлива перемога Росії матиме серйозні наслідки для всього континенту.

Попри роботу над спільною позицією, у європейських столицях поки не бачать реальних сигналів того, що Росія готова до серйозних переговорів. Президент Росії Володимир Путін наполягає на повному контролі над Донбасом, а російські війська тим часом продовжують атакувати територію України. Водночас 27 країн Європейського Союзу вже ухвалили 14 пакетів санкцій проти РФ. Крім того, ЄС контролює більшу частину заморожених російських активів. Обидва ці питання стануть ключовими для будь-якого дипломатичного вирішення, пише NYT.

Попри це, європейські країни намагаються налагодити власні дипломатичні канали. У червні Зеленський обговорив із лідерами Франції, Німеччини та Великої Британії роль Європи в майбутніх переговорах із Росією. Згодом посли E3 зустрілися в Москві із заступником глави МЗС РФ Михайлом Галузіним.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта намагався налагодити канал зв’язку з Москвою, однак визнав відсутність ознак готовності РФ до серйозного діалогу. У Кремлі європейські дипломатичні зусилля зустріли критикою. Галузін скаржився, що три країни “підштовхують Україну до продовження війни проти Росії”.

За даними The New York Times, Франція та Німеччина підтримують участь Європи в майбутніх переговорах щодо України. Водночас європейські країни ще мають визначити, хто представлятиме їхні інтереси. До консультацій, окрім E3, планують залучити Польщу, Італію, країни Північної Європи та ЄС загалом.

Водночас експерти попереджають, що Росія може використати розбіжності між США та європейськими країнами, щоб послабити єдність Заходу.

“У певний момент Європа має бути присутня, тому що на кону стоїть європейська безпека, і Вашингтон більше не розглядає її як життєво важливий американський інтерес. Але зараз Путін бачить перевагу в спробі розділити Захід і керувати Європою через Вашингтон”, каже Норберт Реттген, німецький законодавець та експерт з безпеки.

Інші вважають, що європейський підхід до Росії давно назрів.

“Ставки настільки високі, що відсутність у Європи прямих каналів зв’язку з Росією з моменту її вторгнення в Україну у 2022 році “є майже злочинним невиконанням обов’язків”, – сказав Марк Леонард, директор Європейської ради з міжнародних відносин, дослідницького інституту.

За даними The New York Times, наприкінці 2025 року Путін на закритій нараді поставив військовим і спецслужбам РФ завдання – домогтися розвалу НАТО та ЄС зсередини. Одним із ключових напрямів цієї стратегії стала Молдова, де Москва розгорнула операцію впливу. За даними NYT, Москва розглядає контроль над Молдовою як один із пріоритетів після України.

Журналісти з’ясували, що Росія використовувала одразу кілька інструментів впливу: кібератаки, дезінформацію, фінансування проросійських політичних сил тощо.