Ядерні погрози Росії, які на початку повномасштабного вторгнення впливали на рішення західних держав щодо допомоги Україні, поступово втрачають ефективність, пише ТСН із посиланням на аналіз Financial Times.
За переказом видання, союзники після численних заяв Москви від 2022 року дедалі рідше сприймають їх як безпосередній сигнал про неминуче застосування ядерної зброї. Спершу побоювання ескалації обмежували підтримку України, однак згодом Київ отримав танки, винищувачі та далекобійні ракети, які раніше вважали надто ризикованими для передачі.
Financial Times також згадує операцію «Павутина» 2025 року, під час якої були атаковані російські стратегічні бомбардувальники. Попри те, що такий удар теоретично міг підпадати під російську ядерну доктрину, Москва не вдалася до ядерної відповіді.
Колишня заступниця генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер вважає, що ядерне стримування вже не працює так, як передбачалося раніше. Водночас, за оцінкою автора Financial Times, менший вплив ядерних погроз не означає зменшення загрози: Кремль може намагатися компенсувати це гібридними операціями, диверсіями, замахами або вторгненнями безпілотників у повітряний простір європейських країн.
Автор аналізу також припускає, що ослаблення ядерного стримування може підвищити імовірність звичайних воєн. Якщо Москва перестане вважати, що НАТО готове застосувати ядерний потенціал для захисту союзників, вона може менше остерігатися прямого зіткнення з Альянсом.
ТСН також згадує повідомлення Reuters про дипломатичний документ, який Росія нібито направила НАТО. За даними, наведеними у публікації, Москва заявляла, що спроба ізолювати Калінінградську область може призвести до прямого військового конфлікту, а Росія готова використати «весь наявний арсенал сил і засобів», зокрема ядерну зброю.