Біля грецького міста Лепанто в Іонічному морі 7 жовтня 1571-го відбулась битва між флотами Священної ліги і Османської імперії. Битву при Лепанто називають найбільшою з морською сутичкою XVI ст.
У другій половині IVII ст. християнські держави середземноморського узбережжя перебували під постійним тиском з боку Османської імперії. Іспанська імперія, Венеція та Рим вирішили створити коаліцію і дати відсіч османам на чолі з султаном Селімом II П’яницею. 25 травня 1571-го в римському соборі Святого Петра представники Пія, короля Іспанії Філіпа II і венеціанського уряду урочисто підписали документ про створення “Священної Ліги”. Військове командування військами та флотом поклали на зведеного брата короля Іспанії дона Хуана Австрійського. Активні військові дії вирішили почати влітку. Іспанія брала на себе половину військових витрат, Венеція третину, папа одну шосту
Сили об’єднаної Священної ліги представляли собою найпотужніший і численний флот, який коли-небудь бачила Європа. Головним козирем флоту Священної Ліги стали шість галеасів. Це великі високобортні гібриди галер і вітрильників з сильною артилерією на борту і 800 членів екіпажу. У бою галеаси представляли собою плавучі фортеці: вони перевершували галери у вогневій потужності і були важкі для абордажу. Галери озброювалися 3-5 носовими гарматами, але основним “зброєю” галери була абордажна команда на борту. Християнський флот складався з 206 галер з 84 тис. осіб на ботах. Турецький флот налічував близько 210 галер та 88 тис.команди. Турки поступалися християнам за кількістю членів абордажних команд. На чолі турецького флоту стояв Алі-паша Муедзінзаде.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наймогутніший флот у світі англійці розбили за дев’ять днів
7 жовтня вранці в затоці Лепанто почався морський бій. Противники вишикувалися розгорнутим строєм з чітко виділеними флангами і центром. Така тактика була традиційна для гребних флотів. Дві армади – понад п’ятсот кораблів, почали зближення. За годину одному з галеасів вдалося потопити велику турецьку галеру. Галеаси могли вести вогневий бій в обидві сторони і зближуватися з противником. Загалом “плавучі фортеці” потопили до 70 османських галер. У центрі битви йшов найбільш запеклий і жорстокий бій двох сотень кораблів. Епіцентром бою став поєдинок флагманів іспанського “Реала” і “Султани”, які зійшлися в абордажною сутичці. Європейці на кораблях противників рубали ворогів мечами, а турки билися врукопашну за підтримки численних лучників. Дуже швидко поєдинок флагманських галер перетворилося на звалище з десятків кораблів. У розпал сутички галера “Капітана” підійшла до турецького флагманського корабля з корми і атакувала його екіпаж. “Султану” захопили, Алі-пашу вбили.
Передчуваючи поразку, на частині османських галер збунтували веслярі-християни. Це прискорило розгром турецького правого флангу. Битва тривала близько трьох годин і закінчилася перемогою ескадри дон Хуана Австрійського. Трофеями флоту Священної Ліги стали 170 османських кораблів. Священна ліга втратила 10 галер, 10 тис. чоловік убитими, 21 тис. воїнів поранено. Переможці звільнили 12 тис. християнських бранців веслярів. У травні наступного року помер Папа Римський Пій V, і учасники Священної Ліги швидко втратили до неї інтерес. Ліга розпалася.
Іспанська “Непереможна армада” кинула якір перед французьким містом Кале 6 серпня 1588-го. Почалася історична битва з англійським флотом. Додомув Іспанію повертається всього 60 кораблів і третина екіпажу. Герцог Медіна-Сідонія доповідає королю Філіп II про поразку. Той каже: “Я направив Армаду на людей, а не на Божі вітри і хвилі”.