Допоможіть знайти матері місце в лікарні. В будь-якій. Брат готовий повезти машиною куди скажете, просить далека знайома Ольга з Харкова.
Її матері 86 років. Почала задихатися й непритомніти. “Швидку” викликали 17 разів. Приїжджали тричі. Розписували, що робити, але не забирали. Казали, місць немає. Знаходимо лікаря в Дніпрі. Проте той говорить, що з такими показниками хвора не доїде.
Зараз на “швидкій” просто не беруть трубки. Думала, це мій чи братів номер заблокували. Але й сусідка не може додзвонитися. У чаті будинку читала, що чекають медиків по 5 годин. Хіба дітей швидше забирають.
Ольга та її брат вакцинувалися від коронавірусу. Матері сімейна лікарка порадила почекати й подивитися, як переноситимуть щеплення її однолітки.
Ми здавали аналізи перед записом, розповідає Ольга. В матері хороші показники були. Схильності до тромбів немає ні в кого. Але послухалася лікарку, а не нас із братом. Я тоді погрожувала, що, як зляже, навіть у квартиру не зайду.
У четвер вночі волонтери привезли для жінки кисневий концентратор. Місць у лікарні досі немає.
Головне, щоб мати роздихалася. Я писала у групах чи хтось витягав таких хворих удома. Успішних історій багато, але важко й довго. Не знаю, чи є в матері стільки сил. Серце почало підводити. Сімейна лікарка з нами на зв’язку цілодобово. Не втрималася, спитала її, чи не легше було відправити на вакцинацію. Каже: “Ви почекайте. Хто знає, чи не перенесла б вона ті прививки ще гірше”.