Охоронці перевіряли, чи немає під машиною вибухівки

Головна Сторінка » Охоронці перевіряли, чи немає під машиною вибухівки

На третьому курсі університету мене зловив на кафедрі ейчар інвестиційної компанії, і я почав працювати за спеціальністю. Півтора року стежив за витратами офісу й робив звіти. Це називалося фінансовим контро­лем. Робота не подобалася. Я екстраверт, а працювати доводилося в режимі бек-офісу. З людьми спілкуєшся мало, більше маєш справу з паперами та комп’ютерними програмами. Коли почалася криза й у компанії зі 110 працівників залишилося 10, пішов без жалю.

Інвест-банкінг, аудит і юриспруденція три кити, з якими бізнес стикається постійно. Якщо хочеш успіху, треба бути профі в усіх цих сферах. Друзі це зрозуміли раніше за мене. Отримали економічну та юридичну освіту екстерном. Я витратив більше часу, але зміг вибрати справу й по кишені, й до душі.

Аудит сильно зарегульований стандартами, а у форензику в тебе більше розв’язані руки.

розслідування триває від місяця до року. Максимальна сума, яку повернули замовнику, 52 мільйони доларів. Але тут усе залежить, як рахувати. Була історія, коли в людини відібрали компанію за допомогою чорного реєстратора. Ми її повернули. Обіги там мільярдні.

Репутація це найголовніше. Коли робиш усе по совісті, ти чистий перед собою. Ця енергія передається іншим. Вони розуміють, що з тобою можна мати справу.

Особливості професії погрози. Востаннє з охороною їздив кілька тижнів тому. Все було, як у кіно. Коли поверталися з зустрічі, охоронці перевіряли, чи немає під машиною вибухівки.

Після жорстких переговорів опонент спалив дороге авто

Якось приїхали здавати проєкт щодо однієї агрокомпанії. Замовником був власник холдингу, а опонентом партнер із часткою в бізнесі. Він украв понад 100 мільйонів гривень. Перед зустріччю відвів мене вбік: “Якщо почую те, що мені не сподобається, ви звідси не вийдете”. Вечір, село за 400 кілометрів від Києва, навколо ліс. Для мене не було особливого стресу звик до такого, а команда напружилася. Почали пропонувати пом’якшити формулювання словесно, а звіт залишити як є. Мовляв, коли власник прочитає, то сам зрозуміє, що все погано. Я не послухав. Презентував результати розслідування під максимально гострим кутом. Справу завели, але працівника не посадили. Він купив поліцію на місцевому рівні. В Україні важко покарати за економічною статтею.

Поширена ситуація: добре відпрацювали і клієнт прагне переманити членів твоєї команди. Тому з кожним підлеглим підписуємо документ, що не має права працювати в компаніях, які брали участь у наших проєктах. Із тими, хто порушив угоду, судимося. Штраф за недотримання умов договору 500 тисяч доларів.

Якось клієнт змушував працювати без вихідних. Один працівник сказав: “Сорі, я втомився й іду спати”. Я говорю: “Потім поспиш”. Важливо, щоб поруч були однодумці. Ті, хто розуміє, що клієнт король. Відмовляти не можна. Ринок в Україні складний, наступного разу до тебе не звернуться.

Один із найвибагливіших клієнтів Євген Черняк (бізнесмен, серед 30 найбагатших людей України. Країна). 2015 року провели для нього розслідування. Звільнив усіх топменеджерів. Спочатку ми дружили у фейсбуку. Згодом познайомилися на якомусь заході. Я підійшов і кажу: “Ми з вами друзі”. Спрацювало. Почали разом бігати. За пів року Черняк замовив форензик. Це був час, коли він розвивав американський ринок і рідко приїздив в Україну. І почалося: безсонні ночі й купа звинувачень від топменеджерів його компанії. Давали факти, а вони намагалися все перекрутити, знайти виправдання. Говорили, що це ми шахраї, хочемо нажитися. Але що значить слово проти документа?

Чому крадуть бідні, більш-менш зрозуміло злидні, погане виховання. У багатих усе є. То в чому ж річ? На емоційному рівні це можна пояснити енергетичним провалом, який терміново потрібно чимось компенсувати. Наприклад украсти. Тоді знову почуваєшся нормально. Бідні крадуть 200 гривень, багаті мільйон. У них рівень потреб вищий.

Один партнер краде в другого, а в них обох топменеджер

Після презентації розслідування власник має ухвалити рішення: залишити все як є або звільнити менеджерів. Приблизно в кожному п’ятому проєкті намагаються купити. Як правило, це агрогалузь, фармацевтика, нерухомість. Пропонують мільйони доларів. Товаришу після жорстких переговорів опонент спалив дорогу машину. Найняв людей, які це зробили. Тому намагаюся бути обережним у формулюваннях. Називаю тільки факти.

У форензику Головне не покарання шахраїв, а повернення втрачених активів. Приблизно у 80 відсотках випадків це вдається.

Завжди просимо в замовника максимальну кількість первинної документації: договори, акти виконаних робіт, податкові накладні. Також доступ до бухгалтерської системи, в якій реєструють усі операції. Часто це проблема. Інформацію можуть умисно знищити. Приїхали в одну компанію, а опонент викрутив сервер з усіма базами. Та ще й зашифрував його. Коли все відновили, виявилося, що 44,5 мільйона гривень “пішли погуляти”.

Найпоширеніша схема крадіжок створення пов’язаних осіб. Наприклад, гендиректор паралельно створює фірму з таким же видом діяльності. І починає перекладати на неї контракти: бере участь у тендерах від імені своєї фірми й тієї, де офіційно працює.

Вигадав власні терміни. Наприклад, уловка форензик. Власники вважають, що в них не крадуть. А фактично ситуація протилежна. Матрьошка форензик це коли один партнер краде в іншого, а в них обох топменеджер.

Зрозуміти, що в тебе крадуть, можна за падінням фінансових показників. Плюс невідповідність активів топменеджерів із рівнем зарплати. Наприклад, отримує 10 тисяч євро, а їздить на Lamborghini. Найімовірніше, сидить на якійсь схемі. Бухгалтерка виводила гроші через свій ФОП. Купувала квартири й машини, доньці бізнес збудувала. Директору, який підписував платіжки, говорила, що видає людям зарплату.

Український бізнесмен може не розплатитися за роботу. Говорять: “Я вважаю, що ви були непрофесійні” або “Ви неправильно все зробили”.

Із державними підприємствами інша історія: їм не потрібні результати. Коли працювали на підприємствах Мінінфраструктури та Міноборони, окреслили точки ризику, назвали вкрадені суми. Відповіли: “Дякуємо, передамо звіт до правоохоронних органів”. І тиша. Це класичний випадок. У держкомпанію приходить новий керівник, говорить про справедливість і покарання попередніх начальників. Але минає час і він стає учасником старих схем.

Вважається, що бізнес роблять заради грошей. Це примітивний підхід. Якби так було, то власники тремтіли б над кожною копійкою. Скрізь розвішували б камери спостереження і робили би позапланові перевірки. А такі спеціалісти, як я, залишилися б без роботи.

Після однієї перевірки власник сказав: “Ну, звільню я цього топа. Може, навіть посаджу. А далі що, хто працюватиме?”

Буває, що бізнес для людини це особливий світ, щось інтимне. І пустити в нього перевіряльників рівносильно самогубству. Таких а-ля сімейних компаній безліч. Усі одне одному усміхаються, жартують, атмосфера напівродинних стосунків. Але це не заважає красти.

Особливо тяжкий випадок, коли власник іще й директор. Такі вважають, що завжди праві. Якщо здогадуються про шахрайство, то зроблять усе, щоб нічого не розкрилося.

Щоб отримати клієнтів зі списку Forbes, треба попрацювати з одним із них. Потім він тебе скрізь відрекомендує.

Бізнес це особливий світ, щось інтимне

Працюю не лише за гонорар, а й за відсоток результату. Як правило, не менш як 30 процентів. Якщо випадок надто складний, то винагорода може сягати й 50 відсотків. На Заході така ж сама схема роботи. Але там гонорари обчислюють десятками мільйонів. У нас у межах 1040 тисяч доларів.

Дотримуюся правила: не думай, а роби. У нашого мозку є дивовижна здатність постійно знаходити аргументи, виправдання для зупинок і пауз. Похід у спортзал це точно про здоров’я. А не похід лінь і уповільнення метаболізму.

Раніше було більше очікувань. Якщо я добрий виконавець, чесний, пунктуальний, то й інші теж. Нині весь час насторожі. Повторюю: ніхто тобі нічого не винен. Кілька місяців тому зі знайомим створили бізнес. Раптом дізнаюся: людина має компанію в цій же сфері. Довелося попрощатися.

Люблю, коли ефект від роботи не лише фінансовий. Один акціонер заборгував другому 30 мільйонів доларів. Постійно сварилися. Ми їх помирили. Запланували підписати мирову угоду, за якою почнеться повернення грошей. У такі моменти відчуваю гордість. Особливий кайф, коли це пов’язано з соціальною інфраструктурою. У цьому випадку запрацює аеропорт, гроші підуть у бюджет. Плюс люди матимуть додаткові блага.