Парк “Азовсталі” й будівництво Драмтеатру – яким був Маріуполь у середині минулого століття

Головна Сторінка » Парк “Азовсталі” й будівництво Драмтеатру – яким був Маріуполь у середині минулого століття
Новини звідусіль
29/06/202229/06/2022
0

Понад місяць Маріуполь перебуває під повним контролем росіян. Колись процвітаюче місто, після бойових дій перетворилось на суцільні руїни – подібні до тих, що були після Другої світової війни. Тоді на відбудову Маріуполя пішли роки.

Gazeta.ua пропонує підбірку фото, щоб згадати, яким був Маріуполь у середині минулого століття. Більшість світлин зроблені 1957 року.

Маріуполь у середині минулого століття називався Ждановим – на честь радянського партійного діяча Андрія Жданова. Після руйнацій Другої світової війни місто активно відбудовували. 1953 року створили Азовське районне керування Чорноморського пароплавства, що 1967 року перетворилося в Азовське морське пароплавство. В 1960-1961 роках Портовське селище й селище заводу імені Ілліча з’єднали з містом житловими кварталами з розвинутою спортивною інфраструктурою. У порту споруджували нові причали й цілі райони.

“На фотографії можемо бачити період будівництва Драматичного театру. Воно було розпочате 1956 року. Тоді, за постановою вищого керівництва СРСР, драматичні театри відкривали лише в обласних центрах. Втім, Маріуполь на той час уже був перспективним індустріальним містом із чисельним населенням, тож дозволили будівництво. Проте обласний центр таки згадали у його назві: Донецький академічний обласний театр. Для місця зведення будівлі обрали один із центральних скверів. Після Другої світової війни його вперше реконструювали і встановили білу монументальну арку на вході – її видно на фото. 1960 року будівництво завершилось, а за пару років після цього арку повністю знесли, аби вона не перекривала фасад”, – розповідає екскурсовод з Маріуполя Марина Головньова.
“Одна з головних й найвпізнаваніших архітектурних пам’яток Маріуполя – будинки зі шпилями. Зведені 1953 року, типовий зразок “сталінського ампіру”. Колись на їхньому місці були маєтки однієї з найбагатших на початок ХХ століття маріупольських сімей. Після революції споруди використовувалися як адміністративні будівлі. За часів Другої світової війни 60 відсотків історичного центру Маріуполя було втрачено, включно із двома дореволюційними маєтками. Коли постало питання про післявоєнну відбудову міста, то прозвучала ідея збудувати новий центр Маріуполя на лівому березі ріки Кальміус. На той момент у місті вже був комбінат “Азовсталь”, і з точки зору транспорту, логістики та економії у цьому був сенс. Але головний архітектор Маріуполя Олександр Веселов відстояв ідею збереження центру міста саме тут. Проєкт профінансували наші металургійні гіганти, зокрема “Азовсталь”, – додає Марина.
Парк “Азовсталь” заснований 1939 року працівниками однойменного комбінату. 2011 року його переназвали на честь Володимира Лепорського – так вирішили увічнити пам’ять колишнього легендарного директора заводу-прародителя.
У свій час парк славився як чудове місце для проведення дозвілля, сюди приходили відпочивати люди з усього міста. Тут кипіло життя: діти, молодь, дорослі, пенсіонери любили відпочивати під широкими кронами дерев. Не дарма місцеві називали його Парком поколінь, бо кожен, незалежно від віку, міг знайти собі заняття до душі та чудово провести час. У той час тут була читальна зала, де проходили змагання з шахів, шашок та літературні вікторини. Працювали різноманітні атракціони, танцмайданчик та літній кінотеатр. Постійно організовували цікаві заходи та давали концерти артисти. Парк був улюбленим місцем відпочинку для багатьох жителів Лівобережжя.

Маріупольський міський сад уже понад півтора століття був одним із найулюбленіших місць відпочинку маріупольців. Традиційно сюди для фотографування приїжджають пари, які щойно побралися. У 1950-х роках на облаштованій сцені міськсаду влітку виступали найкращі маестро. Кожен бажаючий безкоштовно міг послухати та подивитися виступи. А Донецький симфонічний оркестр концерти давав регулярно, згадують місцеві.

“Азовське море історично мало декілька назв. Татари називали його “Балик-денгіз”, що можна перекласти як “море, повне риби”, і ще на початку минулого століття ця назва цілком себе виправдовувала. Азовське море взагалі є рекордсменом одразу за кількома пунктами: найпрісноводніше, найбільш мілководне у світі, найвіддаленіше від океану вглиб материка, а за кількістю риби воно колись випереджало Чорне море у 40 разів, а Середземне – в 160 разів. У кращі часи вилов риби становив близько 500 тисяч тон. Майже в самому центрі міста до 1950-х років була так звана “Рибна площа” – на перетині сучасних Італійської і Торгової вулиць. Туди, власне, звозили на продаж усі можливі види риб з маріупольської гавані. Є свідчення, що у минулому столітті в Азовському морі виловили білугу вагою понад 1 тонну”, – розповідає екскурсоводка.

Через надмірний вилов, особливо після Другої світової війни, і забруднення від металургійних комбінатів кількість риби в Азовському морі сильно знизалась. Зараз через російське вторгнення та мінування акваторії страждають рідкісні види риб.

Маріуполь перебував під атаками росіян із 24 лютого – першого дня повномасштабного вторгнення країни-агресорки. Через бойові дії місто з 1 березня залишилось без водопостачання, газу та електроенергії. Містяни опинились у блокаді без доступу до продовальства та питної води. Внаслідок бомбардувань російською авіацією пошкоджено понад 90 % забудови міста. Жертвами серед цивільного населення стали майже 20 тис. маріупольців, за оцінками експертів.

З 20 травня Маріуполь перебуває під повним контролем окупантів. Місто зараз на межі екологічної катастрофи. Жителі досі не мають постійного доступу до чистої води. Людям часто доводиться пити воду з калюж. Окупаційна влада зобов’язує місцевих працювати за “їжу”. Деякі жителі Маріуполя вимушені ловити та їсти голубів через гуманітарну кризу.

Через велику кількість братських могил та загиблих, що залишились під завалами будинків, у місті виникла загроза спалаху холери та інших інфекційних хвороб. Доступу до медичного обслуговування практично нема – у єдиній лікарні, що залишилась у місті, критично не вистачає медиків.

Перегляди публікації: 7