Адміністрація президента Дональда Трампа розпочала значну кадрову чистку в дипломатичному корпусі США за кордоном. Майже 30 кар’єрних дипломатів, які обіймали високі посади послів, відкликаються. Це відбувається для того, щоб замінити їх персоналом, що повністю підтримує пріоритети політики “Америка понад усе”.
За інформацією джерел у Державному департаменті, керівники місій у щонайменше 29 країнах минулого тижня отримали повідомлення про завершення їхніх повноважень. Очікується, що їхній термін закінчиться вже в січні. Ці дипломати, призначені попередньою адміністрацією, раніше вже пережили перші хвилі кадрових змін, спрямованих переважно на політичних призначенців.
Ситуація різко змінилася 17 грудня, коли почали надходити повідомлення про очікуване звільнення. Посли обіймають свої посади на розсуд чинного президента, зазвичай їхній термін становить від трьох до чотирьох років. Ті, кого торкнулися кадрові зміни, за бажанням можуть повернутися до Вашингтона для виконання інших завдань у дипломатичній службі.
Державний департамент США утримався від коментарів щодо конкретних цифр або кількості дипломатів. Проте відомство назвало ці дії “стандартним процесом у будь-якій адміністрації”. У Держдепі підкреслили, що посол є “особистим представником президента”, і глава держави має право забезпечувати просування своєї програми “Америка понад усе” через своїх представників.
Найбільше кадрових змін торкнулася Африка, де відкликано послів з 13 країн континенту. Серед них: Бурунді, Камерун, Кабо-Верде, Габон, Кот-д’Івуар, Мадагаскар, Маврикій, Нігер, Нігерія, Руанда, Сенегал, Сомалі та Уганда. В Азії зміни зачепили шість країн, включаючи Фіджі, Лаос, Маршаллові острови, Папуа-Нову Гвінею, Філіппіни та В’єтнам.
Чотири європейські країни – Вірменія, Македонія, Чорногорія та Словаччина – також потрапили до списку відкликаних послів. По два дипломати відкликано з Близького Сходу (Алжир та Єгипет), Південної та Центральної Азії (Непал та Шрі-Ланка), а також із Західної півкулі (Гватемала та Суринам).
Це масове відкликання викликало занепокоєння серед деяких американських законодавців та профспілки, що представляє інтереси дипломатів. Президент Трамп прагне забезпечити повну відповідність бюрократичного апарату його зовнішньополітичній програмі.
Раніше він вже видавав указ про реформування дипломатичної служби США задля її “ефективної” реалізації. Ще під час передвиборчої кампанії Трамп неодноразово обіцяв “очистити” так звану “глибинну державу”. Він мав намір звільнити чиновників, яких вважав нелояльними до його адміністрації та пріоритетів.