Візит Уші Венс до Гренландії може стати початком великої сварки в Європі. Що насправді стоїть за цією дивною поїздкою, з’ясовувала Gazeta.ua.
27 березня Уша Венс і радник Дональда Трампа з нацбезпеки Майк Волтц відвідають Гренландію. Офіційний привід – національні перегони на собачих упряжках. Згідно з заявою Білого дому, візит відзначить “гренландську культуру і єдність”.
Для наголошення на мирному і суто гуманітарному характері поїздки у Білому домі відзначають, що Уша Венс поїде до Гренландії разом із сином Однак на крижаному острові це сприйняли не так, як у Білому домі.
Тиск і підігрів для Трампа
Прем’єр Гренландії Муте Егеде назвав поїздку провокативною: “Єдина мета – продемонструвати владу над нами. Одна його присутність, без сумніву, підігріє віру американців у місію Трампа, і тиск зросте”.
Гренландія після нещодавніх парламентських виборів ще не сформувала коаліцію. “Американці чудово розуміють, що ми у процесі переговорів”, – зазначив лідер Демократичної партії Єнс-Фредерік Нільсен, і такий візит є неповагою до гренландського народу. Оскільки Демпартія виграла вибори і Нільсен є вірогідним новим прем’єром, можна говорити про гостре несприйняття політикумом Гренландії американського візиту.
Та не всім.
Хто буде радий дружині віцепрезидента
Після зазіхань Трампа Гренландія перебуває “на розтяжці”. Якщо відійде від Данії – потрапить під вплив США. Традиційними для гренландських партій є заклики до від’єднання від королівства. Найпрудкішою є партія “Налерак”, котра анонсує референдум у 2028 році. Від переможниці останніх виборів – Демпартії – вона відстає всього на 4%. Але якщо демократи виступають за ретельну підготовку до виходу зі складу Данії, зокрема, за зміцнення гренландської економіки, то “Налерак” хоче спершу незалежність, а потім усе інше. Саме тому “Налерак” і не виграла перегонів. Поки що.
Та на неї можуть робити ставку американські високопосадовці, котрі зацікавлені у посиленні впливу США на Гренландію, адже протрампівська гренландська партія “Куллек” здобула трохи більше 1% голосів і до парламенту не потрапила.
Якщо острів здобуде незалежність якнайшвидше, Сполучені Штати зможуть сильніше тиснути на нього. “Налерак” не можна вважати проамериканською партією, втім, частково вона і Трамп можуть бути одне одному корисні.
Тим паче, прем’єр Егеде не збирається зустрічатися з Ушою Венс чи Майком Волтцем.
Підтримка пошепки
Через цей візит Європа фактично кинула виклик США. Речниця Єврокомісії Аніта Гіппер заявила про підтримку територіальної цілісності Данії, “якщо це буде ставитися під сумнів”.
Але як саме і чим ЄС захищатиме цілісність Данії, в ЄК не пояснили. Натомість Егеде звинуватив “союзників із міжнародної спільноти” у слабкій підтримці, бо “ніби поховалися по кутках і ледь не пошепки кажуть, що підтримують нас”. Аніта Гіппер на ці закиди відповіла – позиція ЄС “дуже чітка”. Та не більше.
На підготовку візиту Уші Венс у соцмережах нагадали недавні висловлювання віцепрезидента США Девіда Венса про Гренландію, які той зробив на початку року. Він казав, що Дональду Трампу байдуже, що там кричать європейці, оскільки інтереси американців для нього на першому місці. А також зауважив, що у Гренландії нібито незадоволені данським урядом.
Ці тези суперечать настроям жителів острова. Так, згідно з останнім опитуванням, 85% респондентів проти приєднання до США.
Підготовка до анексії?
Гренландія, попри протекторат Данії, не є членом ЄС. Тому Єврокомісія і не здатна уточнити, як саме захищатиме територіальну цілісність королівства. Єдиною альтернативою є НАТО. Однак сумнівно, щоб Альянс, де Сполучені Штати обіймають панівну позицію, був здатен на опір Вашингтону. Це було б можливим за створення ЄС оборонного союзу і власного НАТО, та ці плани, хоч на них і виділені кошти, не є швидкими для реалізації.
Тому, якщо Дональд Трамп справді хоче прибрати до рук Гренландію, момент дуже зручний. Звісно, за умови нейтралітету Росії та Китаю. Судна обох країн, стверджував Венс, ходять поблизу Гренландії. Той факт, що Майк Волтц відвідає військову базу США у Гренландії, свідчить про сигнали, котрі Вашингтон надсилає не лише Данії чи ЄС, а й Росії та Китаю.
Риторика Білого дому нагадує аналогічну з Кремля перед вторгненням до України, але сумнівно, щоб США зважилися на пряму анексію, вважає колишній прем’єр Данії та генсек НАТО Андерс фог Расмуссен.
“Не є сюрпризом”
Майже не привертає уваги ще один фігурант делегації США – міністр енергетики Кріс Райт. А дарма. Україна мала справу з Райтом у контексті угоди про корисні копалини, у тому числі, по скандальній заяві про АЕС. Райт теж відвідає військову базу США у Гренландії. Раніше Дональд Трамп особисто говорив про зацікавленість у ресурсах острова.
Відвідини військової бази США “не є сюрпризом”, пояснив представник Ради нацбезпеки США Брайан Хьюз, “ми хочемо отримати інформацію безпосередньо від наших військовослужбовців на цій землі”.
Він також згадав і про економічну співпрацю, зокрема, у сфері енергетики, котра буде взаємно вигідною для двох країн. Отже, американці прямують до острова не просто так.
Опосередковано про це свідчить і реакція Данії. Прем’єрка країни Метте Фредеріксен заявила про серйозне сприйняття візиту, і наголосила – США мають поважати підвалини суверенітету. Також данська сторона посилює заходи безпеки на півострові перед прибуттям американців.
Чарівність по-американськи
Якщо США і хотіли просунути дипломатію за участю дружини віцепрезидента, то перша спроба ще до старту наразилася на критику, котра лише через повагу до Вашингтона не переросла в осуд. Шквал гострих реакцій, схоже, став несподіванкою для членів команди Дональда Трампа, котрі просувають гренландську тематику. Проте не виключено, що мова йде про свідому провокацію. Як зауважив колишній данський міністр у справах Гренландії Том Хойєм, політично некоректно здійснювати такий візит у момент, коли гренландці готуються до нових – місцевих – виборів 1 квітня 2025 року. “У цьому сенсі, так, видається провокацією”, – зазначив він.
Більше того, таким візитом американці підтвердять звинувачення Нільсена у втручанні у парламентську виборчу кампанію. Нагадаємо, лідер Демпартії заявив, що перед голосуванням люди Трампа обдзвонювали лідерів гренландських партій з метою з’ясувати їхні настрої щодо США. Чарівність Уші Венс максимум утримає данців і гренландців від різких коментарів. Хоча, на думку Ульріка Прам Град із Данського інституту міжнародних досліджень, візит є агресивним кроком Вашингтона: “Гренландці їх не запрошували. Данці їх не запрошували. Вони просто оголосили, що приїдуть”.
І вони вже прибули: 23 березня пізно вечері на острові приземлилися два військово-транспортні літаки зі США зі співробітниками служби безпеки та куленепробивними автомобілями.