Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) передало проєкт Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки на розгляд та експертизу до Урядового офісу з питань європейської інтеграції. Проте, значна кількість зауважень від експертів та громадськості, особливо щодо потенційних ризиків у будівельній сфері, залишається неврахованою. Ця ситуація спонукає громадянське суспільство до рішучих дій, щоб запобігти майбутнім корупційним лазівкам.
Громадська ініціатива «Голка» звернулася до Кабінету Міністрів України, закликаючи оперативно надіслати всі неузгоджені зауваження до НАЗК. Йдеться про низку проблемних аспектів у будівельному секторі, які досі не знайшли відображення у робочій редакції документа.
Для міністерств встановлено критичний термін: вони мають подати свої висновки до НАЗК до понеділка, 19 січня включно. Це єдиний доступний наразі механізм, що дозволяє НАЗК повторно розглянути питання доброчесності та доцільності окремих положень Стратегії щодо будівництва.
Експерти наголошують, що запропоновані у проєкті підходи до регулювання будівельної діяльності потребують термінового перегляду. Вони попереджають про загрозу порушення принципів Європейської хартії місцевого самоврядування та підвалин децентралізації.
Зокрема, впровадження екстериторіального надання дозволів та можливість укладання договорів на здійснення контролю з органами інших територіальних громад суперечать принципу субсидіарності. Ці положення можуть призвести до централізації функцій замість їх ефективного розподілу.
Занепокоєння викликають також норми, які нівелюють першість функціонального призначення територій. Такий підхід ризикує поставити приватні комерційні інтереси вище захисту суспільного блага та потреб громади.
Особливу небезпеку становить план перекладання відповідальності за видачу дозволів. Ця функція має бути перенесена з посадовців органів державного архітектурно-будівельного контролю на експертів та архітекторів.
Активісти попереджають, що такий крок істотно підвищить корупційні ризики. Він значно ускладнить притягнення до відповідальності за порушення у дозвільних процедурах, фактично виводячи відповідні правопорушення з-під контролю спеціалізованих антикорупційних органів.
У поєднанні з нівелюванням ролі функціонального призначення територій, це створює додаткові стимули для зловживань. Це стосується як подальших землевідведень, так і зміни цільового призначення земельних ділянок, що може підірвати сталий містобудівний розвиток.
Ініціатива «Голка» рішуче закликає уряд та міністерства оперативно відреагувати на ситуацію. Вони наполягають на необхідності подати свої зауваження до НАЗК у встановлений термін для доопрацювання цього ключового документа.
Ця стратегія є життєво важливим документом для України, який пройде численні етапи узгодження перед набуттям статусу закону. Вона стане основою Державної антикорупційної програми на 2026-2030 роки, визначаючи правила гри для громад, землекористування, забудови та антикорупційної політики на довгі роки вперед. Тому її якісне та ретельне опрацювання зараз є критично важливим.
Невирішені проблеми можуть призвести до “консервації” існуючих викликів у будівельному секторі ще на п’ять років. Це стримуватиме розвиток та повоєнну відбудову країни, затягуючи Україну у коло знайомих труднощів.
Варто зазначити, що ризики у будівельній сфері не є новими. Протягом останніх трьох років експерти різних організацій та народні депутати, що працюють над Містобудівним кодексом, неодноразово наголошували на цих вразливостях та важливості їх усунення для розвитку країни та відбудови.