Нове дослідження відкрило раніше невідомі зміни в людському організмі, що виникають під впливом мікрогравітації та невагомості. Ці відкриття проливають світло на одну з головних проблем астронавтів: чому їм так важко пристосуватися до земного тяжіння після повернення з космічних місій. Дослідники виявили, що навіть короткотривале перебування в космосі може спричинити помітні трансформації форми мозку.
Ці зміни, хоча й незначні – лише кілька міліметрів – можуть зберігатися щонайменше шість місяців після тривалих польотів. Найбільш виражено вони проявляються у ділянках мозку, відповідальних за рівновагу, пропріоцепцію та сенсомоторний контроль. Саме це може бути коренем тривалих проблем із координацією, з якими стикаються деякі астронавти після повернення на Землю.
Коли астронавти перебувають у космосі, відсутність гравітації спричиняє рівномірніший розподіл рідин в організмі. Це фундаментальне перерозподілення рідин впливає на положення мозку всередині черепної коробки. Порівняння сканів мозку до та після космічних польотів демонструє, що мозок зміщується вгору.
У новому дослідженні взяли участь 26 астронавтів, 15 з яких пройшли вимірювання мозку до та після польоту. Додатково аналізувалися дані 11 учасників попередніх робіт та 24 добровольців із 60-денного наземного дослідження Європейського космічного агентства, що імітує мікрогравітацію за допомогою нахиленого ліжка. Така методика дозволила вивчити ефекти перерозподілу рідини без фактичного виходу в космос.
Результати підтвердили, що під час космічного польоту мозок зміщується всередині черепа вгору та назад, а також злегка нахиляється. Однак, що більш важливо, рух відбувався нерівномірно по всій поверхні мозку. Різні ділянки зміщувалися в різних напрямках, що вказує на зміну самої форми мозку, а не просто його загального положення.
Найбільші зрушення фіксувалися після триваліших космічних місій, досягаючи двох-трьох міліметрів у астронавтів, які провели рік у космосі. Ці дані також корелюють з результатами досліджень нахиленого ліжка, де спостерігалося зміщення шлуночків мозку – заповнених рідиною порожнин – вгору. Професор Рейчел Сейдлер з Університету Флориди, керівник дослідницької групи, зазначила: “Ми продемонстрували комплексні зміни положення мозку в черепній порожнині після космічного польоту. Ці результати мають вирішальне значення для розуміння впливу космічного польоту на мозок і поведінку людини.”
Важливо підкреслити, що жодні з цих трансформацій не вплинули на особистість, інтелект чи загальні когнітивні функції астронавтів. Основні зміни торкнулися ділянок мозку, відповідальних за відстеження положення та руху тіла в просторі.
Найбільш виражені зміни були зафіксовані в задній частині острівцевої кори головного мозку, області, критично важливій для підтримки рівноваги. Дослідники виявили прямий зв’язок між інтенсивністю змін у цій ділянці та погіршенням рівноваги після повернення на Землю. Астронавти часто повідомляють про проблеми зі стійкістю протягом днів або тижнів після приземлення, тоді як тонші сенсомоторні процеси відновлюються протягом кількох місяців.