В ніч на 9 січня Росія здійснила масштабну ракетну атаку на Україну, застосувавши, зокрема, нову балістичну ракету середньої дальності під назвою “Орєшнік”. Цей агресивний крок не лише спричинив руйнування, але й викликав значне занепокоєння за межами українських кордонів, поставивши на бойову готовність системи протиповітряної оборони сусідніх країн.
Українська сторона завчасно попереджала польських військових про потенційну загрозу від “Орєшніка”, надаючи оперативну інформацію навіть під час самої атаки. Польські системи моніторингу повітряного простору відстежували рух цих ракет. Це спонукало Оперативне командування Збройних Сил Польщі привести у підвищену бойову готовність наземні системи ППО, зокрема батарею Patriot та кілька голландських комплексів поблизу Жешува.
Основний удар ракети “Орєшнік” тієї ночі припав на Львів, де, за повідомленнями, вона рухалася зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину. Президент Володимир Зеленський підтвердив факт використання Росією цієї нової зброї проти України.
Загалом під час нічного обстрілу в повітряному просторі України було зафіксовано 36 ракет та 242 безпілотні літальні апарати різних типів. У столиці, Києві, ця атака призвела до загибелі чотирьох осіб та поранення ще 25 громадян.
Кремль намагався виправдати свої дії, називаючи їх “відповіддю” на нібито атаку по валдайській резиденції президента РФ. Проте українські посадовці та західні розвідки швидко спростували ці твердження як безпідставні. Україна у відповідь ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН.
На агресію відреагували міжнародні лідери: німецький політик Фрідріх Мерц зазначив, що Росія пішла на ескалацію, тоді як Україна та її партнери виступають за мир. Британський політик Кейр Стармер підкреслив, що РФ використовує сфабриковані звинувачення для виправдання своїх нападів. У Львові, за повідомленнями, ракета “Орєшнік” знищила повне зібрання творів Леніна, що стало незвичайним наслідком атаки.
Служба безпеки України оприлюднила фотографії фрагментів ракети, відомих як її “мозок”, знайдених на місці падіння у Львові, а слідчі активно встановлюють організаторів та виконавців злочину. Цікаво, що під час цієї атаки поблизу Львова перебував глава Міністерства закордонних справ Чехії, з яким згодом було відновлено контакт українською стороною.