На початку року столиця Німеччини, Берлін, зіткнулася з масштабним блекаутом, що паралізував значну частину міста. Причиною став не природний катаклізм чи технічна аварія, а зухвалий теракт.
Відповідальність за подію взяло на себе ультраліве радикальне угруповання Vulkangruppe. Цей інцидент підкреслив зростаючу вразливість критичної інфраструктури та поставив перед німецькою владою складні виклики.
Вранці 3 січня без електрики залишилося близько 50 тисяч домогосподарств і понад дві тисячі підприємств Берліна. Серед постраждалих районів були Ніколасзеє, Целендорф, Ванзее та Ліхтерфельде, відомі як престижні та зелені частини столиці.
Низькі температури повітря та снігопади ще більше ускладнили ситуацію для мешканців. Оператор мережі підтвердив серйозні механічні пошкодження кабелів.
Згодом стало відомо, що блекаут спричинив підпал на кабельному мосту неподалік теплоелектроцентралі Ліхтерфельде. Масштаб руйнувань значно сповільнив відновлення електропостачання.
До вечора 3 січня електрика повернулася до 10 тисяч домогосподарств у районі Ліхтерфельде. Однак більшості споживачів довелося чекати на відновлення живлення до 8 січня.
Поліція негайно посилила свою присутність на вулицях Берліна. Сотні офіцерів були залучені для патрулювання та покращення видимості, а в деяких районах встановили тимчасові світлові стовпи.
Проте відключення знеструмило не лише вуличне освітлення, а й системи сигналізації в магазинах. Багато супермаркетів і крамниць були змушені зачинитися, оскільки не могли проводити оплату без електронних систем.
Проблеми торкнулися також освітньої сфери. У південно-західних районах Берліна деяким учням продовжили канікули після різдвяних свят.
Школи не змогли відновити роботу через відсутність електрики та інфраструктурні проблеми. Одна зі шкіл Ліхтерфельде навіть рекомендувала батькам залишати дітей вдома, прогнозуючи відновлення занять не раніше четверга.
Ультраліва екстремістська група Vulkangruppe, також відома як “група Вулкан”, швидко взяла на себе відповідальність за атаку. У своїй заяві вони назвали інцидент “актом самооборони та міжнародної солідарності” з усіма, хто захищає Землю та життя.
Група вибачилася перед менш забезпеченими жителями, але висловила обмежене співчуття до власників вілл у постраждалих районах. Напад був пояснений як протест проти “непомірної жадібності до енергії” та зростаючого економічного і політичного впливу технологічних корпорацій.
За їхніми словами, ці корпорації завдають шкоди як довкіллю, так і соціальній справедливості. “Вулканівці” детально описали метод атаки, включаючи використання Тельтовського каналу та сталевих прутів для спричинення короткого замикання.
Німецька поліція вважає заяву угруповання автентичною, адже Vulkangruppe вже має досвід подібних диверсій. Зокрема, у березні минулого року вони підпалили високовольтну опору біля заводу американської компанії Tesla у землі Бранденбург.
Та атака призвела до значних фінансових втрат, оцінених у сотні мільйонів євро. Тоді “Вулкан” обґрунтував свій вибір Tesla як представника “системи правління” та “технофашистів” на кшталт Ілона Маска, які руйнують природу.
У своїй заяві щодо нинішнього інциденту група уточнила, що її ціллю було не відключення електропостачання загалом, а галузь викопного палива. Вони висловили надію, що їхня акція зробить внесок у припинення виробництва викопного палива.
Згідно зі звітом Федерального відомства з охорони конституції за 2024 рік, Vulkangruppe свідомо обирає цілі, здатні спричинити серйозний і довготривалий вплив на суспільство. Їхні дії спрямовані на створення проблем, відновлення яких вимагає значних зусиль.
Метою є завдання шкоди критично важливій інфраструктурі. Vulkangruppe не єдина ліворадикальна організація, що вдається до таких атак.
У вересні минулого року на південному сході Берліна через підпал двох опор високовольтних ліній близько 50 тисяч домогосподарств залишилися без світла. Тоді відповідальність взяла на себе група Einige Anarchist:innen, наголошуючи на саботажі технологічного наступу та військово-промислового комплексу.
Бургомістр Берліна Кай Вегнер заявив, що ці напади “свідомо ставлять під загрозу людські життя”, особливо пацієнтів лікарень та людей похилого віку. Німеччина дедалі частіше стає жертвою таких радикальних акцій, що свідчить про зростаючий вплив і організованість подібних угруповань.
Експерти наголошують, що дані для здійснення таких диверсій легко доступні онлайн. Головна проблема полягає у відсутності комплексної системи управління надзвичайними ситуаціями.
Незалежна робоча група AG Kritis закликає до кращого фізичного захисту об’єктів та підтримання потужностей для надзвичайних ситуацій. Речник AG Kritis Мануель Атуг критикує політиків за недостатній тиск на комунальні підприємства.
Він вважає, що лише після багатьох жертв будуть прийняті ефективні закони для захисту критичної інфраструктури. Сенаторка Берліна з економічних питань Франциска Гіффі зазначила, що 99% 35-тисячної енергомережі Берліна вже прокладено під землею, що забезпечує кращий захист.
Планується перенести під землю і решту 1%. Проте навіть тоді, за її словами, мережа завжди матиме вразливі місця. Ці інциденти підкреслюють вразливість сучасних технологічних систем до атак радикалів.
Відключення електрики спричиняє економічні збитки та соціальні проблеми, підриваючи довіру громадян. Посилення заходів безпеки, оперативна реакція та розробка ефективних стратегій запобігання мають стати пріоритетом для уряду Німеччини.
В іншому разі, застерігають експерти, власні рішення запропонують інші, вже праві, екстремісти.