Світовий хаос вивів на арену головний інструмент шантажу – ціну на газ. Поки нафтогазові гіганти рахують прибутки від війни на Близькому Сході, Україна опинилася між жорнами дефіциту зброї та енергетичного колапсу.
Чи є стрибки цін маніпуляцією для затягування миру – розбиралася Gazeta.ua.
Енергетичний капкан: конкуренція Європи з Азією
Ціни на енергоносії злетіли після ударів по об’єктах у Катарі та Ірані. Катарська QatarEnergy підтвердила руйнування об’єктів, що забезпечують 20% світового експорту скрапленого газу (ЗПГ).
Європа, яка планувала повністю відмовитися від російського газу до 2027 року, опинилася в пастці. План поступового ембарго, ухвалений у січні, фактично “підірваний” війною на Близькому Сході. Тепер ЄС змушений конкурувати за вільні обсяги палива з Азією, купуючи ресурс за будь-яку ціну, щоб заповнити сховища після зими.
Україна в газовому капкані
Попри війну, Україна вже почала закачування газу до сховищ. За даними AGSI, станом на 17 березня ПСГ заповнені лише на 16%. Міністр енергетики Денис Шмигаль планує накопичити 13 млрд кубометрів до наступного сезону, але грошей на це в бюджеті немає.
На фоні фінансової дірки виникають тривожні сигнали: нардеп Олексій Кучеренко заявляє про плани Нафтогазу достроково відключити теплокомуненерго вже з 28 березня через борги. Спроби знайти вихід через партнерство з румунською OMV Petrom для розробки родовища у Чорному морі поки на стадії розмов – реальний видобуток можливий лише після завершення війни.
Влада обіцяє не чіпати тарифи для населення
Тарифи: мораторій чи приховане подорожчання?
Влада обіцяє не чіпати тарифи для населення, і експерти це підтверджують. Колишній голова Оператора газотранспортної системи України (ОГТСУ) Сергій Макогон заспокоює: через мораторій ціна на газ та опалення для людей не зміниться. Проте експерт Леонід Косянчук наголошує: ми все одно заплатимо за це в гастрономі. Промисловість купує газ за ринковою ціною, що автоматично закладається у собівартість хліба, молока та послуг.
Картельна змова під прикриттям “кешбеку”?
Найгарячіша тема – ситуація на АЗС. Поки Антимонопольний комітет (АМКУ) мовчить, уряд запустив програму “Кешбек на пальне” (повернення 5-15% вартості). Бізнес-аналітик Світлана Мазур вважає це маніпуляцією.
“Ціна піднялася на 20%, АЗС заробили надприбуток. Потім ціну знижують на 10%, видаючи це за перемогу. У підсумку – паливні компанії з прибутком, АМКУ з показниками, а споживач – у мінусі”, – каже експертка.
Кризовий менеджер Олександр Петриченко прямо називає це картельною змовою найбільших гравців (WOG, OKKO, UKRNAFTA, UPG). На його думку, кешбеком просто прикрили відсутність реального впливу влади на спекулянтів. У воєнний час це виглядає не як бізнес, а як мародерство.
Війна в Ірані стала для російського диктатора Володимира Путіна золотою жилою
Пауза в переговорах: Кремль отримує “подарунок”
Війна в Ірані стала для російського диктатора Володимира Путіна золотою жилою. За даними Financial Times, Москва отримує до $150 млн додаткових доходів на день через зростання цін на нафту. Це дозволило Кремлю взяти “ситуативну паузу” в переговорах.
Президент України Володимир Зеленський застерігає: росіяни не повинні прийти на наступний раунд із відчуттям посилення своїх позицій. Проте всередині України вже лунають звинувачення. Нардеп Анна Скороход закидає владі пошук приводів для продовження війни замість використання шансів на мир.
Що далі?
Варіантів небагато: або майже фантастична деескалація на Близькому Сході, або реалістичний шлях – нові кредити під енергоносії та неминуче підвищення тарифів для бізнесу. Політика залишається концентрованим виразом економіки, а для України вона стає питанням виживання поза межею можливого.