Мої молитви почув Бог. Нагороджує після карантинних втрат, каже Іван.
Розраховує туристів із Саудівської Аравії у своїй сувенірній крамниці в центрі Львова. Отримує 300 доларів за вироби з дерева, кераміки та скла.
Влітку саудівська авіакомпанія відкрила прямі рейси до міста. Приїжджають родинами на два тижні. Їдуть у Львів, Карпати й Київ. Селяться в найкращих готелях. У торговельних центрах розкуповують брендовий одяг і косметику. З початку літа понад 30 тис. арабських гостей залишили в Україні десятки мільйонів доларів, кажуть туристичні оператори. Прогнозують збільшення попиту.
Задоволений такими відвідувачами, радіє Іван. До карантину в нас було засилля турецьких чоловіків. По два-три рейси на день прилітали. Але їм сувеніри та екскурсії були не потрібні. Аби напитись і по стриптиз-барах походити. Бували білоруси й поляки. Вони економні. Жили в хостелах, купували найдешевші магніти й каву на подарунок родичам.
Цікавлюся, чи немає проблем з арабськими туристами.
Є одна. Щоб збільшити виторг, треба говорити мовою клієнта, зітхає. Я свого часу вивчив турецьку, польську, англійську і трохи білоруську. Тепер ходжу до репетитора з арабської. І молю Бога й Аллаха.
Про що? запитую.
Щоб араби завжди до нас приїжджали.